Пацієнти прожили без симптомів автоімунної хвороби нервової системи після пересадки клітин

Двоє пацієнтів — чоловік і жінка — із рідкісним автоімунним захворюванням, яке уражає зорові нерви та спинний мозок, прожили 15 років без симптомів після трансплантації стовбурових клітин. До проведення клітинної терапії стандартні методи лікування, спрямовані на пригнічення активності імунної системи, не забезпечували достатнього ефекту в цих пацієнтів.

Після трансплантації у чоловіка зменшилися симптоми захворювання, а згодом він став батьком двох дітей. У жінки покращилася здатність рухати руками та зникла потреба в симптоматичному лікуванні.

Що це було за захворювання

Обидва пацієнти мали оптиконейромієліт — рідкісне автоімунне захворювання, яке належить до спектра розладів, що уражають зорові нерви та спинний мозок. При цьому стані імунна система помилково атакує структури нервової системи, що може призводити до порушення зору, рухових розладів та інших неврологічних симптомів.

Пацієнт-чоловік став першим, кому для лікування цього захворювання провели трансплантацію стовбурових клітин.

Перегляньте запис:

Як проводили трансплантацію

Першу трансплантацію виконали у 2009 році. Доноркою для пацієнта стала його сестра. Через рік аналогічну трансплантацію провели пацієнтці, однак у її випадку донором була неспоріднена людина.

Перед трансплантацією обом пацієнтам провели хімієтерапію, щоб знищити імунні клітини — B-лімфоцити, які виробляли антитіла, що атакували нервову систему.

Додатково пацієнтам вводили антитіла та імуносупресивні препарати, щоб знизити ризик небажаної імунної реакції після пересадки клітин. Лише після цього їм ввели стовбурові клітини, які дали початок новим імунним клітинам.

Чому трансплантація могла допомогти

Мета такого підходу полягала в тому, щоб фактично «перезапустити» імунну систему пацієнтів. Оскільки захворювання має автоімунний механізм, знищення патологічно активних імунних клітин із подальшим відновленням імунної системи за допомогою донорських стовбурових клітин могло зменшити або припинити автоімунну атаку на нервову систему.

Саме це могло пояснювати тривалу відсутність симптомів у двох пацієнтів після трансплантації.

Побічні наслідки та ризики

Попри покращення стану обох пацієнтів, лікування супроводжувалося серйозними ризиками. У жінки згодом розвинувся рак сечового міхура, і пухлину видаляли хірургічно. У чоловіка виник дефіцит імуноглобулінів G — антитіл, які відіграють важливу роль у захисті організму від інфекцій.

Це свідчить про те, що трансплантація стовбурових клітин може мати значний терапевтичний потенціал, але водночас залишається складним і ризикованим методом лікування, який потребує ретельного відбору пацієнтів і тривалого спостереження.

Висновок

Описані випадки демонструють, що трансплантація стовбурових клітин може забезпечити тривалу ремісію у пацієнтів з тяжким автоімунним ураженням зорових нервів і спинного мозку, коли стандартна імуносупресивна терапія неефективна.

Водночас цей підхід пов’язаний із серйозними ризиками, тому потребує подальшого вивчення, обережного застосування та довготривалого моніторингу пацієнтів.

ДЖЕРЕЛО: nauka

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.