Повідомлення про оприлюднення проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих і дітей»

Міністерство охорони здоров’я України повідомляє про оприлюднення проєкту наказу Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Уніфікованого клінічного протоколу медичної допомоги «Пептична виразка шлунка та дванадцятипалої кишки у дорослих і дітей» (далі – проєкт акта).

Основні тези

• У структурі поширеності хвороб органів травлення на пептичну виразку шлунка та дванадцятипалої кишки припадає 12,83%. За даними МОЗ України, захворюваність на виразкову хворобу шлунка і дванадцятипалої кишки в Україні в 2010 році склала 127,3 особи на 100 тис. Населення (абсолютні значення – 58293,0), поширеність – 2299,4 на 100 тис. населення (абсолютне значення – 1052741,0) та мала тенденцію до зниження.
• Доведено, що основним фактором розвитку пептичних виразок є інфекція H. pylori (приблизно 80% випадків виразки шлунка та приблизно 95% випадків виразки дванадцятипалої кишки), а також використання НПЗЗ (приблизно 20% випадків виразки шлунка та приблизно 5% випадків виразки дванадцятипалої кишки). Своєчасне лікування інфекції H. pylori в поєднанні з корекцією способу життя є складовою лікування і профілактики подальшого розвитку пептичної виразки та злоякісних новоутворень шлунка.
• Крім того, причинами розвитку гастродуоденальної виразки можуть бути прийом інгібіторів агрегації тромбоцитів, васкуліти, вірусні інфекції, нейроендокринні пухлини (гастриноми) та ішемії. Виразка внаслідок цитомегаловірусної інфекції часто спостерігається у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, а також пацієнтів після трансплантації, проте може виникнути також в імуноскомпроментованих пацієнтів.
• Доведено, що основними методами діагностики пептичної виразки є езофагогастродуоденоскопія (ЕГДС) та встановлення інфікування H.pylori. Для діагностики інфекції H. pylori перш за все підходять прямі методи, які виявляють бактерію (гістологія, мікробіологічний метод розведення), репрезентативний антиген (антиген-тест випорожнення) або специфічний продукт обміну речовин (аміак при проведенні швидкого уреазного тесту, двоокис вуглецю при 13С-дихальному тесті із сечовиною). Проведення ЕГДС необхідне для верифікації діагнозу, а також для контролю за лікуванням хворих з пептичною виразкою шлунка.
• Метод лікування, спосіб прийому та дозування лікарських засобів визначається перебігом захворювання та індивідуальною відповіддю пацієнта на лікування, наявністю інфекції H. pylori. Антихелікобактерна терапія при виразці шлунка призначається тільки після отримання результатів морфологічного дослідження біоптатів з краю виразкового дефекту, що свідчать про доброякісний характер виразки. Лікування здійснюється амбулаторно, за винятком випадків ускладненого перебігу пептичної виразки та необхідності хірургічного лікування. Госпіталізація пацієнтів з пептичною виразкою здійснюється негайно в разі наявності гострих ускладнень  пептичної виразки та необхідності термінових хірургічних втручань, в інших випадках – впродовж 2-5 днів. Госпіталізація здійснюється при: різко вираженому больовому та диспепсичному синдромах, що погано піддаються лікуванню в амбулаторних умовах; ускладненому перебігу виразки (функціональний стеноз воротаря, пенетрація виразки, підвищений ризик розвитку кровотечі); неефективній ерадикації інфекції H. pylori після двох курсів терапії; антихелікобактерній терапії при підвищеному ризику виникнення алергічних реакцій.

Проєкт акта розроблено з метою удосконалення надання медичної допомоги в Україні.

Зауваження та пропозиції приймаються протягом 15 днів з дня оприлюднення у письмовому або електронному вигляді:

01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7, 01601,  [email protected],  [email protected].

ДЖЕРЕЛО