Чи маємо ми моральне право дотримуватися радянських традицій?

Лікар, медична сестра, фельдшер,  акушерка, лаборант  — професії шляхетні і вкрай потрібні людям. Медичні працівники:

• перебували на передовій реагування на пандемію COVID-19;
• вихоплюють з залізних обіймів смерті захисників нашої Батьківщини на лінії вогню;
• приймають пологи у підвалах зруйнованих лікарень;
• цілодобово без свят та вихідних рятують життя хворих і поранених.

День медичного працівника — данина поваги та визнання величезної ролі медиків в житті спільноти та кожної людини. Мабуть, саме тому, святкування професійного дня медиків в Україні закріплене Указом Президента України № 281/94 ще у далекому 1994 році. Але у третю неділю червня це свято відзначають тільки жителі країн пострадянського простору — рф, Білорусії, Казахстану, Вірменії, Молдови, України. Постає справедливе питання: «У часи повномасштабного вторгнення рф, коли:

• навала орків знищує лікарні та пологові будинки, розстрілює машини екстреної допомоги в Україні;
• мільйони наших земляків позбавлені доступу до медичної допомоги;
• рашисти вбивають українських дітей, — чи маємо ми моральне право дотримуватися радянських традицій?. Кожен напад на заклад охорони здоров’я чи на медичного працівника — грубе порушення міжнародного гуманітарного права та прав людини. 

Можливо, Вам буде цікаво згадати, як ставилися лікарі платформи «Аксемедін» до святкування Дня медичного працівника два роки тому:

«Лише традиція чи данина поваги?»

Чи не варто перенести святкування Дня медичного працівника, наприклад, на День Святого Пантелеймона чи на День Святого Агапіта Печерського?  Редакція платформи «Аксемедін» просить вас висловити власну думку щодо цього питання.