Наукова шпигунська історія, яку вимушені обговорювати в Італії
Дата публікації: 22.04.2022
Автори: Відкриті джерела
У статті Daniela Ovadia (Агентство Зої), що вперше була опублікована італійською на Univadis, зазначено: спостерігачі ставлять під сумнів російсько-італійську співпрацю у боротьбі з пандемією.
Співпраця між Італією та рф у боротьбі з пандемією почалася у найпохмуріші дні першої хвилі COVID-19, коли 21 березня 2020 р., на військово-повітряній базі Пратика-ді-Маре під Римом приземлилися дев'ять (деякі джерела повідомляють про 13) чотиримоторних російських літаків із медикаментами, медичними працівниками і співробітниками служби безпеки, що належали до різних підрозділів російських збройних сил.
Місія отримала назву «З Росії з любов'ю» через складну ситуацію:
- Цього дня Італія повідомила про 6557 нових позитивних випадків коронавірусу.
- Тієї ж суботи було зареєстровано 793 випадки смерті від COVID-19, але реальна кількість, ймовірно, склала набагато більшу цифру.
- Італія перебувала у повній ізоляції і в розпалі найсерйознішої кризи в галузі охорони здоров'я, яку вона бачила з часів Другої світової війни.
Російська операція в Італії тривала майже 2 місяці у провінціях Бергамо і Брешія, які опинилися серед найбільш постраждалих від пандемії. Військове вторгнення рф в Україну привернуло увагу ЗМІ до деяких неясних аспектів цій місії
- Чому було задіяне більше військового персоналу, ніж медичного? Зі 104 учасників — тільки 28 лікарів (з них — лише двоє цивільних) та 4 медичних сестри.
- Командувач місією — генерал Сергій Кікоть — фахівець з хімічної та бактеріологічної зброї, більш звиклий до театрів воєнних дій, ніж до епідемій.
- Італії щодня були потрібні десятки мільйонів масок — вантажі доставили лише кілька сотень тисяч.
- Російські 150 апаратів ШВЛ виявилися небезпечними і не дуже функціональними.
Авторка статті намагалась знайти відповідь на запитання: «Що то було: розвідка чи гуманітарна допомога?» Обладнання та укомплектування місії навело багатьох на думку, що росіяни можуть мати іншу, негуманітарну мету, а саме — збір російської розвідки для використання проти країн-членів НАТО. Різні італійські та іноземні ЗМІ пов'язували прибуття росіян з операцією, яка переслідувала як дипломатичні, так і медичні цілі.
- Російські лікарі мали можливість ознайомитися з терапевтичними протоколами, що застосовувалися при лікуванні COVID-19 в Італії — країні, яка на той час, ймовірно, після Китаю, була найбільш обізнаним експертом з цього питання. Пекін, проте, набагато ревніше зберігав конфіденційність своїх пацієнтів.
Також деякі сумніви у справжньому значенні співпраці між рф та Італією в галузі охорони здоров'я викликала розробка вакцини Sputnik.
- Хоча вакцина, яка розроблена Інститутом Гамалії в Москві, ніколи не була рекомендована Європейським агентством з лікарських засобів (ЕМА), багато місцевих політиків пропонували закуповувати Sputnik самостійно в Брюсселі або навіть налагодити виробництво російської вакцини в Італії.
- Численні заяви з цього приводу були зроблені у період з лютого по березень 2021 року, коли Італія зі значною затримкою очікувала на постачання інших вакцин, схвалених Європейським союзом.
- Якби європейський альянс розпався через питання щодо вакцини —уряди ЄС опинилися б у стані конкуренції один з одним за отримання достатніх доз без дотримання рекомендацій EMA, підвищення цін і зниження безпеки для громадян.
Авторка статті припускає: рф використовувала дослідження пандемії та SARS-CoV-2 як прояв «м'якої сили», а саме, намагалася вплинути на ставлення до Росії через міжнародну позицію Італії без застосування сили.
Розслідування продовжуються. Ще належить встановити, чи це використання м'якої сили було також пов'язане з маніпулюванням науковими даними,чи мала місце будь-яка змова між місцевими політиками і країною, яка вже знаходиться під санкціями. Зрештою, залишаються питання щодо того, чи була корупція в італійській національній службі охорони здоров'я.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Майже 1000 поранених бійців щорічно зможут ...

Шлях пораненого військового

У селах та на прифронтових територіях з'яв ...

Запис семінару «Ампутація або збереження к ...

Доступ до ліків рятує життя

Запис вебінару «Робота анестезіолога на ст ...
