Надання медичної допомоги в умовах обстрілу: базові принципи

Збройні конфлікти — це глобальна проблема охорони здоров'я. Довготривалі і особливо затяжні конфлікти мають наслідки не лише для поранених на війні, але й для здоров'я цілих громад.

Досконалість первинної медичної допомоги, ефективність транспортування та ефективне лікування військових поранених виявилися основними факторами поступового зниження рівня смертності серед поранених, які потрапляють до медичних закладів, з 8% у Першій світовій війні, до 4,5% у Другій світовій війні, до 2,5% у Кореї та до менш ніж 2% у В'єтнамі.

Скорочення проміжку часу від отримання поранення до початку надання медичної допомоги є одним з важливих елементів запобігання смертності та постійної інвалідності в зоні бойових дій.

Основними причинами смерті 80-90% поранених на полі бою є:

• масивні крововтрати - 60%
• непрохідність дихальних шляхів - 34%
• пневмоторакс (скупчення повітря та підвищення тиску в легенях) - 6%

Щороку 10 вересня відзначається Всесвітній день надання першої медичної допомоги, саме тому платформа Аксемедін пропонує вам освіжити свої знання з базових принципів надання першої медичної допомоги в умовах обстрілів.

Надання медичної допомоги в умовах обстрілу: базові принципи

Якщо поранений не може переміститися в безпечне місце сам, і бойова ситуація дозволяє вам надати йому допомогу, в такому випадку проведіть швидку оцінку стану потерпілого, зупиніть кровотечу з ран на кінцівках, що загрожують життю пораненого, і перейдіть разом з ним в безпечну зону. Для цього:

• Підійдіть до пораненого, використовуючи найбезпечніший шлях.
• Сформуйте загальну картину стану пораненого (ступінь ураження, ймовірність виживання і т.д.) Застосовуйте правило C-A-B-C (Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція) – основна увага швидкому пошуку критичної кровотеч.
• Після того, як підійдете до пораненого, визначте наявність у нього свідомості:

1. Запитайте гучним, але спокійним голосом: «Ти в порядку?». Обережно струсіть або поплескайте пораненого по плечу.
2. Якщо поранений знаходиться в свідомості, запитайте у нього, в якому місці він відчуває біль або інші незвичні відчуття. Це допоможе визначити рівень свідомості потерпілого і забезпечить вас інформацією, яку можна використовувати при наданні допомоги потерпілому.
3. Поставте пораненому питання, щоб визначити рівень його свідомості. Задавайте потерпілому питання, які потребують більш розгорнутих відповідей, ніж «так» і «ні». Приклади таких питань: «Як тебе звати?», «Яке сьогодні число?» і «Де ми знаходимося?». Шкала AVPU. 
4. Якщо поранений не відповідає на питання, не реагує на команди – перевірте його на реагування на біль. Для цього потріть його грудну кістку (грудину) кісточками ваших пальців або міцно стисніть м’яз у складці між великим та вказівним пальцем пораненого.

На випадки обстрілу ми рекомендуємо мати завжди під рукою один або декілька джгутів, адже це може врятувати чиєсь життя.

• Якщо у пораненого важка кровотеча з кінцівки, або кінцівку ампутовано, накладіть турнікет  поверх одягу вище місця кровотечі — кровотеча з кінцівок – головна причина загибелі, яких можливо уникнути, тому невідкладне застосування турнікетів для зупинки кровотечі може бути вирішальним засобом в рятуванні життя на даному етапі;
• Якщо точне місце поранення кінцівки невідомо – не витрачайте час – накладайте джгут максимально високо на стегні або плечі пораненої кінцівки;
• Якщо у пораненого відірвана рука, передпліччя, стегно або нога, накладіть джгут, навіть якщо рана не сильно кровоточить. Природні захисні механізми організму можуть тимчасово стримувати кровотечу, але таке поранення незабаром призведе до сильної артеріальної кровотечі;
• Не витрачайте час, намагаючись використовувати інші методи для зупинки кровотечі, такі як накладення тиснучої пов’язки. Як тільки ви і поранений досягнете безпечного місця, джгут можна буде накласти повторно, або за необхідності можна буде застосувати інші методи зупинки кровотечі;
• На цій стадії не приділяється увага звільненню дихальних шляхів, оскільки головне завдання полягає у швидкому переміщенні пораненого в укриття.
• Якщо тактична обстановка не дозволяє швидке переміщення непритомного пораненого в укриття, спробуйте безпечно для себе повернути його на живіт, оскільки протягом 5-10 хвилин він може задихнутися від западання язика та/або захлинутися рідинами;
• Заспокойте пораненого і переміститься разом з ним в безпечне місце, де ви зможете надати медичну допомогу у жовтій зоні та зачекати на евакуацію до пункту збору поранених для продовження допомоги у жовтій зоні;
• Якщо поранений непритомний, переміщуйте пораненого;
• Спробуйте не допустити нанесення пораненому додаткових ран.
• Не наражайте себе і пацієнта на небезпеку, надаючи непотрібну в цей час допомогу!

Нижче перераховані деякі ситуації, при яких вам не слід надавати допомогу пораненому, перебуваючи в зоні вогневого впливу противника:

1. Ваше власне життя знаходиться в безпосередній небезпеці.
2. Інші люди, що знаходяться поруч, вимагають більш термінового лікування.
3. У потерпілого не виявляються ознаки життя – тобто поранений не реагує на голос і біль, не рухається, не дихає, у нього відсутній пульс.

Самодопомога при кровотечі

Якщо поранили вас, то негайно оцініть кровотечу:

• Незначна кровотеча — застосуйте прямий тиск на рану, підніміть кінцівку. Перемістіться до пункту збору поранених.
• Значна кровотеча —  накладіть джгут та спробуйте переміститися в укриття, там зачекайте на евакуацію до місця збору поранених. В укритті затампонуйте рану гемостатичним або звичайним бинтом, накладіть бандаж, тоді послабте джгут, проте не знімайте його з кінцівки. Оцініть кровотечу.
• Якщо кровотеча зупинилася, перемістіться до місця надання медичної допомоги. Якщо кровотеча знову відновилася — затягніть джгут. Якщо відчуваєте запаморочення – поверніться на живіт для запобігання асфіксії від западання язика при втраті свідомості.

Переміщення поранених у безпечне місце

Після того, як ви вжили певних заходів для зупинки сильної кровотечі, вам слід знайти безпечне укриття для вас і пораненого, до евакуації до місця збору поранених. Якщо поранений не може пересуватися сам або йому потрібна допомога, відтягніть пораненого руками або віднесіть його. Після того, як ви досягли безпечного місця, ви перейшли від етапу надання медичної допомоги в умовах обстрілу (червоної зони) до етапу надання медичної допомоги у військово-польових умовах (жовтої зони).

В цей день ми не можемо не згадати нашого партнера — Міжнародний Благодійний Фонд «Здоров’я українського народу».

Одним із найбільших проєктів Фонду є національна програма «#ВрятуйКінцівку». В рамках цієї програми лікарі виконують надскладні оперативні втручання, допомагаючи постраждалим, зокрема бійцям, які отримали травми під час виконання бойових завдань. Лікування дозволяє не тільки уникнути ампутації та подальшого протезування, а й сприяє повноцінному відновленню функціонування постраждалої кінцівки, що зрештою забезпечує повернення наших воїнів у стрій. Реабілітація та постійний багатопрофільний супровід постраждалих — необхідні складові повноцінної реінтеграції воїнів у суспільство після отриманих на війні травм.