Заради життя — заради Перемоги

24 лютого назавжди зруйнувало звичне життя. У кожного з нас — своя історія війни. Найбільшими викликами для тих лікарів, що взяли участь в опитуванні «Чи мають медичні товариства накладати санкції на російських лікарів?» стали:

• Страх за долю рідних — 24%

• Необхідність бути сильним та підтримувати тих, хто поруч — 18%

• Відчуття, що замало робиться заради нашої Перемоги — 18%

Редакція платформи «Аксемедін» зробила збірку публікацій із ЗМІ та соціальних мереж про те, як медичні працівники із різних куточків України наближають нашу Перемогу.

Ніхто не змушував нас їздити містом, це був мій особистий вибір — фельдшер екстреної допомоги із Маріуполя

31 березня інтернет-видання Bird In Flight опублікувало історію Сергія Чорнобривця — фельдшера із Маріуполя, який 22 доби без перерви перебував на роботі та надавав екстрену допомогу пацієнтам палаючого міста. Його зміна тривала 22 дні. За цей час Маріуполь був зруйнований, а сам медик ледь не загинув. Він розповів кореспондентам Bird in Flight, як повідомляв виснаженим жителям міста про смерть їхніх близьких, як евакуював породіль із маріупольського пологового будинку, що він відчував, коли російська пропаганда назвала фотографії міста в облозі фейком.

Під час бомбардування центральної частини Харкова аптекарка була на робочому місці

24 березня міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко на своєї сторінці у Фейсбуці розповів про Ніну Жук — фармацевтку однієї із мереж аптек міста Харків. Під час бомбардування центральної частини Харкова тендітна дівчина була на робочому місці та отримала серйозні опіки обличчя. Попереду її чекає довга реабілітація та не одна операція. «Ніна дала згоду на публікацію фото, щоб світ знав, в яких умовах працюють фармацевти. Вони ризикують своїм життям, допомагаючи іншим», — повідомили у мережі аптек.

Боляче слухати, як люди плачуть, і чути їхній відчай, але ми робимо все можливе — лікар-волонтер на гарячої лінії МОЗу із Івано-Франківська

Отоларинголог із Івано-Франківська Роман Фіщук дав інтерв’ю міжнародної телекомпанії Al Jazeera. До 24 лютого Роман Фіщук проводив слухопротезування новонароджених та дорослих, оглядав хворих, проводив дослідницьку роботу.

Як генеральний директор відділу клінічних випробувань лікарні, він мав спостерігати за клінічними випробуваннями. Роман дуже турбується, щоб учасники клінічних випробувань відновили свою участь — для багатьох ці випробування можуть врятувати їхнє життя або покращити його якість.

Натепер виникає потреба допомагати людям, які втратили зв'язок зі своїми сімейними лікарями, фахівцями, медсестрами та соціальними працівниками. Бажання хоча б трохи відродити надії та допомогти таким пацієнтам зрозуміти, що, вони не самотні, змусило лікаря після роботи, у свій вільний час надавати консультації у телефонному режимі.

Ми не можемо поїхати, бо ми — ключові працівники, і ми не хочемо їхати, бо ми — українці — медична сестра із Білої Церкви

Британська газета Guardian розповіла про роботу персоналу Білоцерківської лікарні №2. Наталі Робертс — британська лікарка, яка працює в благодійній організації Médecins Sans Frontières (MSF), зауважила, що українські медики не просять персоналу, як це було в Сирії, а просять знання — як поводитися з пораненими на війні, що робити, коли одразу 100 пацієнтів з тяжкими травмами.

На думку лікаря Робертс, Україна добре підготовлена. У лікарнях багато лікарів та іншого медперсоналу, більшість з яких хочуть залишитись працювати на своїх робочих місцях. Тетяна Коцюк — одна із медсестер, які лікують поранених мирних жителів у Білій Церкві, сказала: «Ми не можемо поїхати, бо ми — ключові працівники, і ми не хочемо їхати, бо ми —українці».

Це — лише кілька розповідей про наших медиків. Редакція платформи «Аксемедін» дякує кожному медичному працівнику за те, що Ви робите  заради життя, заради нашої Перемоги, і просить Вас розповісти історію Вашої війни. Адже кожна Ваша історія — це не лише сльозинка  війни, це — краплинка нашої майбутньої Перемоги. Все буде Україна!

Свою розповідь просимо Вас відсилати на адресу: [email protected]