Знеболення на полі бою

Знеболювання на полі бою зазвичай можна забезпечити одним з трьох способів:

Спосіб 1

Слабкий та помірний біль. Поранений ще може вести бойові дії.

Набір медикаментів для поранених ТССС:

– парацетамол 650 мг у вигляді двошарової капсули, по 2 капсули кожні 8 годин перорально;

– мелоксікам 15 мг 1 раз на добу перорально.

Спосіб 2

Помірний або сильний біль. У пораненого немає шоку чи дихальної недостатності та немає значних передумов для розвитку шоку чи дихальної недостатності:

– фентанілу цитрат 800 мкг в оральній формі, що проникає через слизову оболонку;

– помістити пастилку між щокою і яснами;

– не жувати пастилку.

Спосіб 3

Помірний або сильний біль. У пораненого є геморагічний шок або дихальна недостатність, або у пораненого є значний ризик розвитку обох цих станів:

– кетамін 50 мг в/м або інтраназально, або кетамін 20 мг повільно в/в або в/к.

* Повторювати дозу за потреби кожні 30 хвилин для в/м або інтраназального введення.

* Повторювати дозу за потреби кожні 20 хвилин для в/в або в/к введення.

* Прикінцеві положення: контролюйте біль або розвиток ністагму (ритмічні рухи очних яблук зліва направо і навпаки).

Нотатки щодо знеболення:

• Після застосування цитрату фентанілу або кетаміну може виникнути потреба роззброїти пораненого.
• Запишіть стан свідомості у пораненого перед введенням опіоїдів або кетаміну, використовуючи метод AVPU (акронім Alert, Voice, Pain, Unresponsive, який означає: у свідомості; реагує на голос; реагує на біль; не реагує на жодні подразники).
• У поранених, яким введені опіоїди чи кетамін, уважно слідкуйте за прохідністю дихальних шляхів, диханням, кровообігом.
• Вказівки щодо застосування фентанілу цитрату:

– рекомендовано прикріпити пастилку на паличці до пальця пораненого як додаткову міру безпеки або прикріпити пастилку до одягу пораненого;

– повторно оцінити стан пораненого через 15 хвилин;

– якщо зберігається сильний біль, дайте другу пастилку за іншу щоку;

– слідкуйте за можливим пригніченням дихання.

• В/в морфін може бути альтернативою фентанілу, якщо є венозний доступ:

– 5 мг в/в або в/к;

– повторно оцінити стан пораненого через 10 хвилин;

– якщо зберігається сильний біль, вводити по 5 мг кожні 10 хвилин;

– слідкуйте за можливим пригніченням дихання.

• Якщо використовуються опіоїдні анальгетики, має бути доступним налоксон (0,4 мг в/в або в/м).
• При тяжкій ЧМТ і кетамін, і фентанілу цитрат можуть погіршити стан пораненого. Враховуйте цей факт під час рішення щодо знеболювання. Якщо ж поранений скаржиться на біль, то можливо, що ЧМТ не настільки тяжкого ступеня, щоб перешкодити введенню кетаміну чи фентанілу.
• Травма очей не є причиною відмовлятись від використання кетаміну. Ризик додаткового пошкодження очей внаслідок застосування кетаміну низький і не перевищує позитивного ефекту знеболювання для виживання, якщо поранений в стані шоку або в нього є дихальна недостатність, або високий ризик розвитку цих станів.
• Кетамін може знизити кількість введення опіоїдів для знеболення. Безпечно можна вводити кетамін пораненому, який отримав раніше морфін або фентаніл. Вводити кетамін в/в слід протягом не менше 1 хвилини.
• Якщо після введення опіоїдів або кетаміну виникає пригнічення дихання, забезпечте дихальну підтримку (штучне дихання) за допомогою мішка Амбу та дихальної маски.
• Ондансетрон 4 мг ODT (таблетки, які розчинюються в ротовій порожнині) або в/в, або в/м, або в/к кожні 8 годин при виникненні нудоти або блювоти. Кожні 8 годин можна робити повторне введення ще 4 мг через 15 хвилин, якщо нудота і блювота зберігаються. Не вводьте більше ніж 8 мг в кожний 8 годинний інтервал. Оральна форма ондансетрону не прийнятна альтернатива формі ODT.
• Перевіряйте стан пораненого – ще, ще і ще!

ДЖЕРЕЛО