Крові потрібно все більше: війна змінює саму систему донорства в Україні

Війна змінила не лише обсяг потреби в донорській крові, а й умови, у яких має працювати вся служба крові. Зросла кількість хірургічних втручань і критично тяжких пацієнтів із політравмою, які потребують трансфузій, тоді як лабораторії одночасно працюють під тиском атак на критичну медичну та цивільну інфраструктуру.

У відповідь ВООЗ за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку та співробітництва (Sida) посилює лабораторну складову української служби крові. Йдеться не лише про постачання обладнання: підтримка охоплює стандартизацію обробки донорської крові, лабораторну безпеку, контроль якості, підготовку фахівців та створення Національної референс-лабораторії служби крові.

Потреба в донорах продовжує зростати

У матеріалі ВООЗ керівник Центру служби крові НДСЛ «Охматдит» Дмитро Перетятко прямо пов’язує збільшення потреби в донорській крові з воєнними умовами. Зросла кількість оперативних втручань, а також критично тяжких пацієнтів із політравмою, для яких переливання крові та її компонентів є необхідною частиною лікування.

У результаті потреба в донорах постійно збільшується, а навантаження на центри крові залишається надзвичайно високим. Тобто питання донорства сьогодні стосується не лише наявності достатньої кількості донорів, а й здатності всієї системи безперервно збирати, тестувати, обробляти та готувати кров до трансфузії навіть в умовах надзвичайних ситуацій.

17 регіональних центрів отримали нові центрифуги

Для стандартизації обробки донорської крові ВООЗ передала сучасні центрифуги для банків крові 17 регіональним центрам крові.

Це обладнання використовується на етапі підготовки компонентів донорської крові та має допомогти уніфікувати технологічні процеси в різних регіонах. У ширшому контексті ВООЗ пов’язує цю підтримку з формуванням сучасної та стійкої системи крові, яка працюватиме відповідно до міжнародних стандартів.

Окремо за запитом МОЗ України контейнери для забору крові отримали всі 24 регіональні центри крові. Разом із ними були передані засоби біобезпеки, розраховані на підтримку роботи центрів протягом наступних років.

В Україні створюють Національну референс-лабораторію служби крові

Один із ключових напрямів змін — формування Національної референс-лабораторії служби крові України у Вінниці. Вона ще перебуває на етапі розвитку, однак уже отримала обладнання та витратні матеріали для підтверджувального тестування донорської крові.

Серед переданого обладнання — повністю автоматизована високопродуктивна система скринінгу, спеціально розроблена для лабораторій донорської крові. Вона об’єднує ключові етапи лабораторного процесу — від об’єднання та підготовки зразків до проведення ПЛР-тестування — в одну платформу.

ВООЗ окремо зазначає, що посилення Національної референс-лабораторії є частиною євроінтеграційних процесів України. Таким чином, йдеться не лише про забезпечення роботи під час війни, а й про побудову системи, яка відповідатиме сучасним міжнародним вимогам до безпеки донорської крові.

Перевірка на ВІЛ, гепатити та сифіліс має залишатися безперервною

Навіть за умов високого навантаження кожна одиниця донорської крові повинна пройти необхідне лабораторне тестування. Саме тому частина міжнародної допомоги спрямована на забезпечення безперервності скринінгу трансфузійно-трансмісивних інфекцій.

Зокрема, ВООЗ передала центру крові Тернопільської області необхідні реагенти, які мають забезпечити проведення тестування на гепатити B і C, ВІЛ та сифіліс протягом наступних шести місяців.

Такий підхід підкреслює, що забезпечення достатнього запасу крові та її безпека — нерозривні завдання. Збільшення потреби у трансфузіях не може означати спрощення вимог до лабораторного контролю.

Понад 1500 лабораторних фахівців уже пройшли навчання

Ще один напрям підтримки — професійна підготовка персоналу. ВООЗ організувала комплексну навчальну програму з ПЛР-діагностики, біобезпеки та управління якістю лабораторних досліджень.

У програмі взяли участь понад 1500 спеціалістів з усієї України. Серед них — працівники всіх центрів крові, центрів контролю та профілактики хвороб і низки лікарень, де проводять трансфузії.

Фахівці відпрацьовували скринінг донорської крові на трансфузійно-трансмісивні інфекції, принципи лабораторного управління якістю, біобезпеки та біозахисту. Практична частина включала оцінку ризиків, дезінфекцію та деконтамінацію, поводження з відходами, використання засобів індивідуального захисту та безпечну роботу з лабораторним обладнанням.

Чотири центри готують до акредитації за ISO 15189

ВООЗ також підтримує чотири обласні заклади служби крові у підготовці лабораторій до акредитації відповідно до стандарту ISO 15189.

Цей стандарт стосується якості та компетентності медичних лабораторій. Тому підтримка акредитації означає не лише закупівлю нового обладнання, а й перебудову лабораторних процесів, документації, контролю якості та підготовки персоналу відповідно до міжнародних вимог.

Саме такий системний підхід ВООЗ розглядає як основу довгострокової стійкості української служби крові.

Війна змушує систему одночасно виживати й модернізуватися

Українські лабораторії служби крові продовжують працювати на тлі атак на медичну й цивільну інфраструктуру, збільшення навантаження та необхідності забезпечувати безперервну допомогу під час надзвичайних ситуацій.

Тому нинішні зміни мають одразу дві мети. Перша — забезпечити, щоб кров можна було безпечно збирати, перевіряти та готувати до трансфузії сьогодні, коли потреба в ній залишається високою. Друга — поступово створювати сучасну систему із стандартизованими лабораторними процесами, референсною лабораторією, підготовленим персоналом і системами управління якістю.

ВООЗ прямо підкреслює, що партнерство із Sida виходить за межі передачі обладнання та витратних матеріалів. Йдеться про зміцнення самої системи й професійних компетенцій, необхідних для довготривалої безпеки служби крові.

Також рекомендуємо розділ Протоколи,
що містить адаптовані для системи охорони здоров’я України
клінічні настанови та протоколи, що слугують доказовою основою для ефективного лікування.

Що важливо запам’ятати?

Війна збільшила потребу України в донорській крові через більшу кількість операцій і критично тяжких пацієнтів із політравмою, які потребують трансфузій. Одночасно центри крові та лабораторії мають підтримувати безперервну роботу попри пошкодження інфраструктури та високе навантаження.

ВООЗ за підтримки Sida передала центрифуги 17 регіональним центрам крові, а контейнери для забору крові та засоби біобезпеки — усім 24 регіональним центрам. У Вінниці триває створення Національної референс-лабораторії служби крові, яка вже отримала автоматизовану систему для високопродуктивного тестування донорської крові.

Понад 1500 лабораторних фахівців пройшли навчання, чотири обласні заклади готуються до акредитації за ISO 15189, а окремі центри отримують реагенти для безперервного тестування донорської крові на ВІЛ, гепатити B і C та сифіліс.

Отже, війна змушує Україну не лише шукати більше донорів. Вона прискорює перебудову всієї системи крові — від забору та лабораторного тестування до стандартизації, біобезпеки й контролю якості.

ДЖЕРЕЛО: World Health Organization

На платформі «Accemedin» багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.