До чого призведе заборона реклами ліків? Підсумки круглого столу

28 вересня в межах UKRAINIAN PHARMA&DIGITAL FORUM відбувся круглий стіл «FOUR DRUGS». Головною темою заходу став Указ Президента України Володимира Зеленського про Мораторій на рекламу лікарських засобів.

До обговорення суперечливої ініціативи долучилась низка експертів: представники ЗМІ, бізнес-асоціацій, громадських асоціацій, державних органів влади, фармацевтичних компаній, а також топові рекламісти, юристи та лікарі. Головними модераторами заходу стали Сергій Сошинський (CEO Accemedin.com) та Максим Лазебник, генеральний директор Всеукраїнської рекламної коаліції.

На початку заходу учасники круглого столу згадали усі заборони, які стосувалися реклами ліків, ініційовані в Україні. Так, розмови про введення подібного мораторію або обмежень на рекламу розпочались ще у 1996 році, і вже тоді викликали жваві суперечки у суспільстві.
Максим Лазебник (Всеукраїнська рекламна коаліція) зазначив, що від введення мораторію збитків зазнає не лише рекламний бізнес, ЗМІ та фармкомпанії, а й державний бюджет – від недоотримання податків та кінцевий споживач – через недостатню поінформованість про ті чи інші лікарські засоби.

Я не вірю, що мораторій реалізується задля абстрактного руху до здорового народу. Можливо, варто шукати причини в лобістських діях, адже хтось повинен залишитися у виграші внаслідок такої заборони, – зазначив Лазебник.

Також експерт розповів, що представники ЗМІ, зокрема телебачення, переконані, що мораторій буде знято, адже близько 30% доходів телеканалам приносять саме реклами фармацевтики.

Олександр Гороховський, СЕО медіа-групи Dentsu підтвердив, що медіа справді постраждають від мораторію найбільше через велику долю фармклієнтів. Проте ще невідомо, чи буде стосуватися заборона реклами БАДів, які не вважаються лікарськими засобами, проте активно рекламуються в медіа.

Виступив проти мораторію і Олексій Погорелов, який представляв на круглому столі одразу декілька асоціацій видавців, зокрема – Українську асоціацію медіа-бізнесу. За словами Олексія, влада нехтує думкою громадян та зневажає їхні здібності у прийнятті самостійних рішень, плануючи заборонити їм доступ до інформації про ліки, мовляв, таким чином менше українців будуть шкодити своєму здоров’ю самолікуванням. Проте, на думку експерта, така заборона, окрім всього, призведе і до зменшення кількості незалежних медіа в Україні внаслідок недоотримання фінансування.

Свою думку на круглому столі висловив і виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників України Володимир Ігнатов. Експерт нагадав, що дата проведення круглого столу була досить символічна, адже 28 вересня відзначають Міжнародний день загального доступу до інформації.

Жодна система охорони здоров'я навіть у розвинутих країнах не в змозі забезпечити обслуговування всіх дрібних потреб пацієнтів. Тому концепція відповідального самолікування, затверджена ВООЗ, передбачає, що у разі відомих пацієнту симптомів він має право лікуватись самостійно протягом 72 годин. І для цього передбачена спеціальна група безрецептурних препаратів, які пацієнт може призначати собі сам, – розповів Ігнатов.

Володимир Ігнатов зазначив, що ця група препаратів представлена на всіх цивілізованих ринках світу, вони активно рекламуються в ЄС, США та інших країнах. Заборона реклами лікарських засобів та медичних виробів нашкодить не лише економіці країни, а й пацієнтам, переконаний експерт. Фактично пацієнт залишається без жодної інформації про те, який препарат придбати. До того ж, проблеми є і в придбанні рецептурних препаратів, адже у пацієнта немає можливості спробувати препарат та перевірити його ефективність, не придбавши його.

У круглому столі взяв участь і представник РНБО, заступник керівника служби з питань соціальної та гуманітарної безпеки Володимир Бортницький. За словами експерта, велика частка безрецептурних ліків, які споживаються українцями внаслідок активної реклами, призводить до неправильного лікування та смертей. За даними ВООЗ, з 2012 року смертність від неправильного прийому ліків займала 7 місце серед причин смертей пацієнтів. Схожа ситуація наразі є і в Україні. Це одна з причин, чому РНБО ініціювала рішення про Мораторій.

Також причинами введення мораторію Володимир Бортницький назвав недобросовісну рекламу, яка не завжди висвітлює правильну та вичерпну інформацію щодо препарату, нереалістичні рекламні повідомлення, що формують хибні уявлення у споживача про препарат та про можливості пацієнта самостійно діагностувати свою хворобу тощо.

У ході круглого столу учасники вели насичену дискусію. Зокрема, більшість із них погодились, що для зменшення смертності пацієнтів потрібно не вводити мораторій на рекламу, а реформувати систему охорони здоров’я, покращувати інформування пацієнтів, створювати галузеві освітні проєкти, які можуть фінансуватися фармбізнесом, пропагувати здоровий спосіб життя.

Згідно з програмою круглого столу ми провели онлайн-опитування серед учасників. Завдяки ньому кожен висловив свою думку щодо заборони на рекламу лікарських засобів. Думки учасників розійшлись, проте більшість із них виступила проти заборони. У найближчі кілька тижнів на платформі «Аксемедін» буде проведена ще низка опитувань серед лікарів, аби ми почули думку усіх, на кого може вплинути мораторій, – зазначив модератор круглого столу, СЕО освітньої лікарської платформи Accemedin.com Сергій Сошинський.

За підсумками заходу також буде створено Маніфест із головними вимогами до влади, у якому учасники круглого столу сформулюють свою позицію щодо Указу Президента. Цей маніфест буде розіслано у МОЗ, КМУ, ОПУ, ВР та інші органи влади. Учасники круглого столу сподіваються бути почутими. Вони наполягають: не можна обмежувати пацієнтів в доступі до знань, адже від цього залежить здоров’я та самопочуття усіх українців.