Інфекція SARS-CoV-2 подвоює ризик розвитку діабету 1 типу у дітей: детальне дослідження
Дата публікації: 30.06.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: аутоімунні захворювання, педіатрія, діти, епідеміологія, SARS-CoV-2, ризик, діабет 1 типу, статті Аксемедін, постковідний період

Тривожний зв'язок: нові дані про довгострокові наслідки COVID-19 для дітей
Нещодавнє масштабне когортне дослідження виявило потенційно серйозний наслідок гострої респіраторної інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2: суттєве зростання ризику розвитку діабету 1 типу у дітей і підлітків, які перенесли цю інфекцію. У дітей, які ніколи не мали проблем зі здоров’ям, інфікування було пов’язано з більш ніж вдвічі вищою ймовірністю діагностики діабету 1 типу протягом наступних шести місяців після захворювання. Ці дані проливають світло на приховані довгострокові наслідки пандемії та ставлять нові завдання перед системами охорони здоров’я.
Зростання захворюваності на діабет 1 типу: випадковість чи причинний зв'язок із вірусом?
Пандемія змінила не лише короткострокові підходи до надання медичної допомоги, а й поставила перед науковцями питання про довготривалі наслідки перенесеної інфекції. Одним із таких можливих наслідків стало зростання випадків автоімунного діабету у дітей. Діабет 1 типу виникає, коли імунна система помилково атакує бета-клітини підшлункової залози, які виробляють інсулін.
Попередні дослідження вказували на ймовірну роль вірусів у запуску цього процесу. SARS-CoV-2, відомий як збудник COVID-19, також розглядається як можливий тригер розвитку автоімунних захворювань, включаючи діабет 1 типу. Щоб оцінити цей зв'язок, британські вчені провели масштабне когортне дослідження, використовуючи національні медичні реєстри.
Дизайн дослідження: що, як і кого досліджували
Дослідники проаналізували дані 1087604 дітей і підлітків віком 0–17 років, госпіталізованих у Великій Британії. Половина з них (51,4%) були хлопцями. Усі учасники мали позитивний результат ПЛР-тесту на SARS-CoV-2, але до моменту зараження були здоровими, без попередньої діагностики діабету.
Основною метою дослідження було з'ясувати, чи пов’язане перенесення вірусної інфекції з підвищеним ризиком розвитку діабету 1 типу в постастрому періоді — через 6 місяців після 28 днів від підтвердженого інфікування. Для порівняння використовувалися дані дітей і підлітків, які:
- не мали підтвердженої вірусної інфекції;
- були госпіталізовані з приводу травм чи планових процедур;
- проходили лікування як під час пандемії (травень 2020 – серпень 2022), так і упродовж двох років до її початку.
Перегляньте записи:
Основні результати: ризик, що не можна ігнорувати
- У 475 дітей після інфекції SARS-CoV-2 був вперше діагностований діабет 1 типу впродовж досліджуваного періоду.
- Показник захворюваності: 90,5 випадків на 100000 людино-років (95% ДІ: 82,7–99,0).
- У контрольних групах: 22,4–37,7 випадків на 100000 людино-років.
- Коефіцієнт ризику розвитку діабету 1 типу після вірусної інфекції становив 2,4–4,2 (P<0,001).
Ці цифри свідчать про вдвічі або навіть вчетверо більший ризик розвитку аутоімунного діабету після перенесеного COVID-19 у дітей і підлітків. Найвищі ризики зафіксовано в період домінування одного з варіантів вірусу (з травня по грудень 2021 року), хоча дані в цій підгрупі були статистично менш стабільні через невелику кількість випадків.
Можливі механізми та наукові гіпотези
Хоча остаточні механізми ще залишаються нез’ясованими, дослідники розглядають кілька імовірних пояснень:
- Імунна дисрегуляція: SARS-CoV-2 може провокувати аутоімунну відповідь, що ушкоджує бета-клітини.
- Прямий цитопатичний ефект вірусу: можлива здатність SARS-CoV-2 інфікувати підшлункову залозу.
- Генетична схильність та зовнішній тригер: поєднання вірусної інфекції з вразливістю імунної системи дитини.
Перегляньте запис:
Практичні наслідки: нові виклики для педіатрів та сімейних лікарів
Результати дослідження мають безпосереднє клінічне значення:
- Пильність після перенесеної інфекції: медичні працівники повинні активно моніторити дітей, які перенесли COVID-19, на предмет ранніх симптомів діабету (спрага, втрата ваги, часте сечовипускання).
- Потреба в довготривалому спостереженні: особливо в групах ризику або при наявності сімейного анамнезу автоімунних захворювань.
- Модифікація скринінгових стратегій: можлива адаптація протоколів постковідного нагляду в педіатрії.
Висновки: нова епоха в розумінні наслідків пандемії
Дослідження підтверджує, що наслідки інфекції SARS-CoV-2 виходять далеко за межі гострої фази хвороби. Підвищення ризику діабету 1 типу у дітей, які перенесли цю інфекцію, є ще одним доказом потенційної довготривалої шкоди для здоров'я, яку може спричинити вірус.
Враховуючи зростання кількості випадків цього типу діабету, клінічні фахівці повинні бути готові до зміни епідеміологічного ландшафту дитячої ендокринології у післяпандемічну епоху.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Імунопрофілактика: протипоказання

Українська школа педіатрії: як це було?

Запис семінару «Імунобіологічна терапія у ...

Риси аутизму та поведінкові проблеми у 7-р ...

Що викликає розлади аутистичного спектра?

Карієс як мультисистемна проблема: клінічн ...
