Дитяча гіпертензія: чому її недооцінюють та недостатньо лікують

Дата публікації: 22.01.2025

Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»

Ключові слова: лікування, гіпертонія, дитяча гіпертензія

Дитяча гіпертензія залишається однією з найменш діагностованих проблем у педіатрії, незважаючи на її потенційно серйозні наслідки для здоров’я. Дослідження показують, що лише 25% дітей із гіпертонією отримують діагноз, і лише половина з них проходить лікування. Це тривожна статистика, враховуючи, що 3-5% дітей мають гіпертонію, яка асоціюється з ризиком серцево-судинних та ниркових захворювань у дорослому віці.

Аббас Х. Заїді, доктор медичних наук і дитячий кардіолог з Nemours Children’s Health, підкреслює, що недостатня увага до дитячої гіпертензії значною мірою обумовлена скептицизмом батьків та клініцистів, а також обмеженими можливостями системи охорони здоров’я.

Чому дитяча гіпертензія ігнорується?

Дослідження, виявило низку факторів, які перешкоджають діагностиці та лікуванню дитячої гіпертензії:

1. Недовіра до діагнозу.

  • Високий тиск у дітей часто пояснюють помилками у вимірюванні чи «гіпертензією білого халата».
  • Батьки сумніваються в необхідності лікування, вважаючи дітей занадто молодими для прийому ліків.

2. Проблеми з технікою вимірювання.

  • Невідповідні манжети для вимірювання тиску або порушення техніки призводять до хибних результатів.
  • У закладах первинної медичної допомоги часто бракує часу на дотримання правильного протоколу.

3. Побоювання побічних ефектів.

  • Батьки турбуються про довгострокові наслідки медикаментозного лікування.

4. Складність підтвердження діагнозу.

  • Для діагностики потрібно кілька повторних вимірювань, що потребує додаткових візитів. Це створює незручності для сімей.

Як можна вирішити проблему?

1. Покращення техніки вимірювання тиску

  • Використання манжет відповідного розміру та правильна підготовка дитини до вимірювання (тиша, спокій перед процедурою).
  • Залучення шкільних медсестер або використання домашніх моніторів для вимірювання тиску поза клінікою.

2. Освіта батьків і лікарів

  • Підвищення обізнаності про ризики дитячої гіпертензії та її довгострокові наслідки для серцево-судинної та ниркової систем.
  • Роз’яснення важливості ранньої діагностики та лікування.

3. Спрощення рекомендацій для клініцистів

  • Оптимізація таблиць тиску для дітей, щоб лікарі могли швидше визначити відхилення від норми.
  • Зменшення кількості повторних вимірювань для підтвердження діагнозу, як це практикується в рекомендаціях для дорослих.

4. Вдосконалення електронних медичних записів (EHR)

  • Інтеграція попереджень про підвищений тиск у дітей у системи EHR, що полегшить виявлення проблеми на ранніх стадіях.

Лікування

Коли дієта та фізичні вправи недостатні

Діти з підтвердженою гіпертонією І або ІІ стадії повинні отримувати медикаментозне лікування, особливо якщо у них є додаткові ризики, такі як ожиріння, сімейна історія гіпертонії чи захворювання нирок.

За словами Джозефа Флінна, провідного автора рекомендацій Американської академії педіатрії (AAP), важливо не відкладати лікування. «Гіпертонія у дітей пов’язана із субклінічними серцево-судинними захворюваннями у дитинстві та значними ризиками для здоров’я у дорослому віці», — зазначив він.

Дитяча гіпертензія — це серйозна, але недооцінена проблема. Покращення методів діагностики, освіта батьків і лікарів та вдосконалення протоколів лікування допоможуть вчасно виявляти та контролювати цю хворобу, запобігаючи довгостроковим ускладненням.


ДЖЕРЕЛО: Medscape


На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! FacebookTelegramViberInstagram.

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Дослідження показують, що напади астми вик ...
Клініко-анамнестичні особливості пилково-х ...
Вітамін D, імунна функція та атеросклероз: ...
Згортання крові: концентрати факторів згор ...
Особливості мієлодиспластичного синдрому т ...
Клініко-цито-морфологічна діагностика канд ...
Генетика мікробіому кишківника: як корисні ...