Респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція у дорослих: клінічна картина, діагностика, лікування

Епідеміологія

Респіраторно-синцитіальна вірусна інфекція (RSV) викликає сезонні спалахи по всьому світу. У північній півкулі вони зазвичай тривають з жовтня або листопада до квітня або травня, досягаючи піка у січні чи лютому. У південній півкулі епідемії припадають на травень-вересень, з піковими значеннями у травні, червні або липні.

RSV все частіше визнають поширеною причиною респіраторних захворювань у дорослих. У США щорічно реєструється від 60 000 до 160 000 госпіталізацій та 6000–10 000 смертей серед осіб віком ≥65 років. Найвищі рейти госпіталізації спостерігаються серед людей ≥75 років та пацієнтів з супутніми захворюваннями, такими як хронічні захворювання легень або серця. RSV також є основною причиною загострення хронічних обструктивних захворювань легень (ХОЗЛ) та астми.

Ризик госпіталізації вищий серед людей, які проживають у закритих установах, таких як будинки для літніх людей. Серед госпіталізованих пацієнтів 10–31% потребують лікування у відділенні інтенсивної терапії, а 3–17% – механічної вентиляції легень.

Клінічна картина

Клінічна картина RSV у дорослих варіює від легких симптомів застуди до гострої дихальної недостатності. Найпоширеніші симптоми включають закладеність носа, ринорею (22–78%) та боль у горлі (16–64%). У багатьох випадках інфекція прогресує до ураження нижніх дихальних шляхів, що може супроводжуватися кашлем (85–95%), хрипами (33–90%) та диспное (51–93%).

У пацієнтів з підвищеним ризиком тяжкого перебігу хвороби – тих хто отримує імуносупресію, люди з ХОЗЛ, серцево-судинними захворюваннями або діабетом – частіше спостерігаються пневмонія та ускладнення. У госпіталізованих дорослих з RSV смертність становить 2–5%.

Встигніть до Нового року пройти та отримати сертифікат:

Діагностика

RSV слід підозрювати у дорослих із симптомами верхніх дихальних шляхів, особливо якщо вони мали контакт із підтвердженим випадком RSV. Також його слід запідозрити у госпіталізованих пацієнтів із гострими захворюваннями нижніх дихальних шляхів (наприклад, пневмонія, бронхіт, загострення астми або хронічного обструктивного захворювання легень).

Інші респіраторні патогени мають схожі клінічні прояви, тому лише клінічні ознаки недостатні для достовірного розрізнення RSV від інших інфекцій.

Коли слід проводити тестування

Часто одночасно циркулюють декілька вірусів, включно із SARS-CoV-2, грипом, парагрипом та людським метапневмовірусом, тому клінічно відрізнити RSV від інших вірусів складно. Для виявлення збудника необхідне діагностичне тестування, особливо у стаціонарних умовах.

Рішення про проведення тестування залежить частково від імунного статусу пацієнта:

• Імунокомпетентні дорослі – у цих пацієнтів лабораторна діагностика RSV має сенс, якщо ідентифікація вірусу вплине на клінічне лікування. Наприклад, хоча виявлення RSV не призводить до специфічного лікування, тестування може допомогти виключити наявність інших патогенів, які можуть потребувати терапії (наприклад, грипу або COVID-19). Крім того, ідентифікація RSV може запобігти непотрібному використанню антибіотиків та, у випадку госпіталізованих пацієнтів, вплинути на заходи інфекційного контролю.
• Імуносупресовані дорослі – у пацієнтів з ослабленим імунітетом, особливо після трансплантації гемопоетичних клітин (НСТ) або легень, тестування на RSV слід проводити за наявності лихоманки або респіраторних симптомів. У таких пацієнтів може бути доцільним противірусне лікування рибавірином.

Типи тестів

Методом вибору для діагностики RSV у дорослих є полімеразна ланцюгова реакція з реверсною транскрипцією (RT-PCR) завдяки її високій чутливості, специфічності, швидкості і здатності виявляти декілька патогенів. У молодших пацієнтів (до 20 років) RSV також можна діагностувати за допомогою тестів на виявлення антигенів.

• RT-PCR – RT-PCR є "золотим стандартом" для виявлення RSV (чутливість 85–100%). Наразі доступні мультиплексні тести, які одночасно виявляють кілька вірусів (зокрема SARS-CoV-2, грип і RSV). Для більшості пацієнтів перевага надається носоглотковим (НГ) мазкам через їх вищу чутливість порівняно з мазками з ротоглотки.
• Антигенне тестування – швидке тестування антигенів (ЕІА) дає результати протягом 15–30 хвилин. Однак ці тести здебільшого використовуються для пацієнтів молодше 20 років, оскільки у дорослих вони мають нижчу чутливість через менше вірусне навантаження.

Інші методи, такі як культура клітин або серологія, використовуються рідко через їх низьку чутливість, довгий час виконання та складність.

Перегляньте записи дводенного майстер-класу BreatheEasy Forum: Otolaryngology, Allergology, Pulmonology!

Диференційний діагноз

Інші респіраторні патогени (наприклад, SARS-CoV-2, вірус грипу, риновірус) мають схожі клінічні ознаки з RSV. Найбільш достовірним методом диференціації є тестування.

Прогноз:

Смертність серед дорослих з RSV становить <1%, але суттєво зростає у людей з хронічними хворобами та тих хто отримує імуносупресивну терапію.

Лікування

Попри десятиліття досліджень, наразі існує дуже мало затверджених методів терапії для лікування RSV.

Для більшості дорослих лікування є симптоматичним, включаючі судиннозвужуючі препарати та жарознижуючі. Однак,  для пацієнтів з інфекцією нижніх дихальних шляхів, які скаржаться на кашель та хрипи, бронходилататори можуть забезпечити полегшення симптомів, особливо якщо у пацієнта є основне реактивне захворювання дихальних шляхів.

Встигніть до Нового року пройти та отримати сертифікат:

Пацієнти з ослабленим імунітетом

Рішення щодо лікування інфекції RSV у пацієнтів з ослабленим імунітетом повинні прийматися індивідуально. Лікування таких пацієнтів недостатньо вивчене, і оптимальний підхід залишається невизначеним. Такі пацієнти повинні отримувати лікування у консультації з інфекціоністом.

Загалом, ми залишаємо противірусну терапію для пацієнтів із тяжким імунодефіцитом, таких як окремі особи з лейкемією або реципієнти трансплантації гемопоетичних клітин і легень.

Рішення про початок терапії у пацієнтів із ТГК і лейкемією залежить переважно від ступеня імунодефіциту. Наприклад, за використання системи оцінки імунодефіциту (ISI)-RSV, пацієнт ≥40 років із нейтропенією та лімфопенією матиме дуже високий ризик смертності, пов’язаної з RSV, і ми б розпочали терапію, навіть якщо симптоми є легкими.  Дані свідчать, що найбільшу користь від лікування отримують пацієнти, які розпочинають терапію до розвитку захворювань нижніх дихальних шляхів. Якщо терапія розпочата, рекомендовано комбіноване лікування рибавірином (600–800 мг двічі на добу) плюс внутрішньовенний імуноглобулін (IVIG; 500 мг/кг одноразово). Ці дози базуються на експертній думці через відсутність достатніх даних для прийняття рішення.

Профілактика

Заходи інфекційного контролю

У пацієнтів із RSV період виділення вірусу зазвичай триває від трьох до восьми днів. RSV ефективно передається через великі краплі від інфікованих осіб. Передача зазвичай відбувається, коли ці краплі потрапляють на слизові оболонки очей, носа та рота після близького контакту. Вона також може відбуватися через самозараження після дотику до забруднених поверхонь. Передача через аерозолізацію вважається менш значущою для поширення RSV.

Заходи інфекційного контролю залежать від місця:

• Амбулаторні умови — в амбулаторних умовах основними засобами профілактики є дотримання гігієни рук і прикривання рота під час кашлю.
• Стаціонарні умови — Для госпіталізованих пацієнтів із RSV заклади зазвичай запроваджують контактні запобіжні заходи на весь період хвороби з носінням масок відповідно до стандартних запобіжних заходів. Тривалість контактних запобіжних заходів повинна бути подовжена у пацієнтів з ослабленим імунітетом через тривале виділення вірусу.

ДЖЕРЕЛО: UpToDate

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.