Де лікарі шукають педіатра

Дата публікації: 20.11.2020

Автори: Юдіна Ольга лікар-педіатр Жмеринської ЦРЛ

Ключові слова: педіатр, Всесвітній день захисту дітей, стаціонар, права дитини, полікініка

Знамениті будівлі у всьому світі цього дня засвітяться синім кольором на знак підтримки прав дитини.


Діти «візьмуть на себе» помітні ролі у ЗМІ, політиці, бізнесі, спорті й розвагах, щоб привернути увагу до питань, які важливі саме для дітей. 


• 20 листопада — Всесвітній день захисту дітей (World Children's Day).


• Цей день традиційно вважається Днем педіатра.


У 2006 році, коли педіатрів загалом добровільно-примусово перевчали на сімейних лікарів, один із наших місцевих чиновників від медицини сказав мені: «Педіатрія — кам’яний вік. Десять років потому взагалі педіатрів в Україні не буде. Дітей будуть лікувати сімейні лікарі». 


Час підтвердив, що чиновник помилявся. Розвиток сімейної медицини не лише не виключає необхідність педіатричної служби, але й має з нею тісний зв'язок. Мабуть, педіатр — єдиний спеціаліст, що може працювати як на первинній, так і на вторинній ланці надання медичної допомоги.


Редакція платформи «Аксемедін» поцікавилася у лікарів нашої аудиторії, як організований процес надання медичної допомоги дітям у регіонах. У опитуванні «Діти — наші квіти. А хто їх доглядає?» взяли участь лікарі всіх спеціальностей.


• 73% лікарів-респондентів, повідомили: у їхньому місті (районі) є ставки педіатрів на первинному рівні


• 13% — що на первинному рівні надання допомоги дітей спостерігає лише сімейний лікар;


• У 13% — виникли складнощі під час відповіді на це запитання.



Переважна більшість лікарів, що за власним бажанням заповнювали анкету, вважають: дітей на первинному рівні надання допомоги повинен спостерігати педіатр: 51% — до 18 років; 21% — до 5 років; 5% — дітей віком до 1 року. Думки тих, хто готовий довірити сімейним лікарям місію спостереження за дитиною, розподілилися наступним чином:


• 14% — на первинному рівні дітей має спостерігати сімейний лікар, а педіатр — лише консультувати;


• 2% — на первинному рівні надання медичної допомоги дітей має спостерігати лише сімейний лікар.


57% учасників опитування вказали, що у їхньому регіоні є ставки педіатрів на вторинному рівні надання медичної допомоги в поліклініці. 24% — що в разі необхідності амбулаторної консультації педіатра, дитину направляють на третинний рівень надання медичної допомоги або її консультує педіатр стаціонару. 19% — не мають точної відповіді на це запитання.


За Програмою медичних гарантій НСЗУ, педіатр може приймати дітей без направлення сімейного лікаря. Чи повинен їх приймати педіатр стаціонару, якщо в поліклініці закладу немає ставки педіатра?


• 53% лікарів-респондентів вважають, що консультацію повинен надати педіатр стаціонару. Але ж це не входить до функціональних обов’язків такого спеціаліста.


• 17% — що дитину слід скерувати до закладу охорони здоров’я, де є педіатр у поліклініці. Чи завжди у батьків є кошти й час на дорогу?


• 13% — дитину слід скерувати до сімейного лікаря.


• 17% — складно відповісти.


У 90% лікарів, що відповідали на запитання анкети, у місті (районі) є педіатричні відділення. 4% зазначили: в разі необхідності, дитину госпіталізують до іншого відділення. 1% — якщо дитина потребує термінової госпіталізації, її госпіталізують у заклад, що розташований в іншому місті (районі). 


• На думку 63% лікарів, у разі відсутності в закладі дитячого неврологічного відділення дитину зі струсом мозку потрібно скерувати до закладу, що має таке відділення. Наскільки це зручно батькам і родичам маленького пацієнта?


• 22% — госпіталізують дитину в педіатричне відділення. Чи має право таку дитину лікувати педіатр?


• 8% — у неврологічне відділення, де лікують дорослих. Але ж як впорається лікар-невролог із лікуванням маленького пацієнта?


Думки щодо хірургічної допомоги дещо інші:


• Більша частка лікарів (68%) вважають за необхідне відправити дитину з підозрою на гострий апендицит до спеціалізованого відділення;


• 23% — госпіталізувати у дорослу хірургію;


• 3% — у педіатричне відділення.


У районних лікарнях не завжди є ставки вузьких спеціалістів, навіть якщо і є, спеціаліст може бути на курсах, у відпустці тощо. Що робити, якщо дитина потребує термінового огляду, наприклад, невролога або офтальмолога? Чи повинен її оглянути спеціаліст, що лікує дорослих?


• 39% учасників опитування вважають таку консультацію доцільною, якщо це зумовлено важким станом дитини;


• 26% — обов’язковою;


• 23% — у жодному разі не готові довірити таку консультацію дорослому спеціалісту, якщо він не має відповідного сертифікату;


• 11% — не знають, як діяти.


Переважна більшість учасників опитування висловились за доцільність збереження шкільної медицини. 46% відповіли, що у школах і дитячих садочках повинні бути ставки як медичних сестер, так і лікарів. 32% — лише медичних сестер. Лише 5% готові покласти обов’язки шкільної медичної сестри на сімейного лікаря.


«Найважчий» контингент батьків у практиці педіатра — медичні працівники. Зазвичай вони впадають у дві крайнощі: або лікують своїх дітей самостійно, або лікуються відразу в кількох педіатрів. Обидві тактики неприпустимі. Завжди раджу знайомим медичним працівникам обрати одного педіатра, якому вони довіряють, але виконувати всі поради цього фахівця. 


Лише 6% учасників опитування не мають власних дітей. Редакція платформи «Аксемедін» поцікавилася, де шукають педіатра лікарі:


• 30% — мають свого педіатра в поліклініці;


• 21% — лікують самостійно;


• 19% — звертаються до знайомих педіатрів;


• 13% — самі педіатри;


• 10% — цілком довіряють сімейному лікарю.



Можливо тому, що ніколи себе не уявляла ніким, окрім педіатра, з дитинства мріяла лікувати дітей, особисто впевнена: педіатр повинен готуватися з першого курсу університету. 80% лікарів поділяють мою думку. 12% — вважають достатнім пройти інтернатуру з педіатрії, як це відбувається в більшості країн. 


Пандемія COVID-19 призвела до кризи прав дитини. Ціна пандемії для дітей є величезною і, якщо її не усунути, може тривати все життя. Одне з прав дитини — право на отримання своєчасної та якісної медичної допомоги. Забезпечити це право повинні разом педіатри й сімейні лікарі.


Хочу подякувати платформі «Аксемедін» за це опитування і за те, що дала мені можливість висловити подяку моїм пацієнтам.


Подяка моїм хворим


Хочу подякувати моїм колегам-педіатрам за те, що завжди мала з ким порадитися, завжди знаходила спільну мову з колегами. Нехай Янгол-охоронець завжди буде поряд з нами та нашими маленькими пацієнтами.

Запитання до матеріалу

Максимальна кількість балів, яку Ви можете отримати:

Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.

Реєстрація
Ці дані знадобляться для входу та скидання паролю
Пароль має містити від 6 символів (літери або цифри)
Матеріали з розділу
Breathe Easily School: як це було?
Вторинні пухлини головного мозку у дітей, ...
Імунопрофілактика: види і склад вакцин
FDA схвалило перший препарат для лікування ...
Особливості перебігу хронічного гастродуод ...
В яких випадках та кому проводять «екстрен ...
Фреманезумаб у дітей та підлітків з епізод ...