Огляд конференції. День перший – ч.1. «Постковідний синдром. Демонстрація готовності»

11 та 12 березня на платформі «Аксемедін» відбувалася ІІІ Міжнародна медична міжсекторальна онлайн-конференція «Постковідний синдром. Демонстрація готовності».

Подія зібрала близько 50-ти провідних експертів із широкого кола медичних спеціалізацій.

Про актуальність конференції свідчать її результати – за два дні конференції онлайн-трансляція зібрала понад 40 тисяч переглядів лікарями із різних куточків України, які змогли отримати найважливішу та найактуальнішу інформацію про COVID-19 та постковідний синдром із перших вуст!

Протягом 11 березня проходила перша секція конференції, що була присвячена темі постковідного синдрому. Модераторами першої секції виступили доктор медичних наук, проректор з науково-педагогічної роботи Національного університету охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика,  професор кафедри управління охороною здоров'я та публічного адміністрування Олександр Толстанов та Андрій Александрін, лікар-епідеміолог, керівник Національної експертної групи з інфекційного контролю NEGIC.

[Блок І. Вітальне слово]

Відкрив конференцію «Постковідний синдром. Демонстрація готовності» Міністр охорони здоров’я України Максим Степанов та інші поважні гості – Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко, Президент НАМН України Віталій Цимбалюк, професор Ольга Голубовська та професор Сергій Дубров.

[Блок ІІ. Постковідний синдром: погляд спеціалістів]

Другий блок першої секції відкрив консультант ВООЗ із клінічного менеджменту Олесь Єгоров – лікар-анестезіолог із медичного центру «Кармель» (Хайфа, Ізраїль). Свою доповідь «Готовність медичної системи в Ізраїлі до постковідного синдрому» спікер розпочав із визначення постковідного синдрому та вказав його характерні прояви. За словами експерта, частіше постковідний синдром проявляється у жінок та медичних працівників. Також Олесь Єгоров розмежував синдром наслідків інтенсивної терапії та синдром тривалої COVID-19.

Професор Ольга Голубовська розповіла про особливості постковідного синдрому з точки зору досвідченого інфекціоніста. Одними із причин синдрому професор вказала надмірну віремію через слабку або відсутню відповідь антитіл, рецидиви чи повторне інфікування, запальні реакції, супутні хвороби тощо.

Експерт детально зупинилась на важливих аспектах фіброзу легень після перенесеної коронавірусної хвороби, а також на астенічному синдромі. Наприкінці своєї доповіді спікер надала рекомендації щодо лікування пацієнтів із постковідним синдромом.

Професор Сергій Дубров виступив із доповіддю «Постковідний синдром: погляд анестезіолога». Спікер перелічив основні симптоми постковідного синдрому, зупинився на особливостях ведення пацієнтів із тривалим кашлем, задишкою та фіброзом легень. Щодо особливостей лікування, то Сергій Дубров звернув увагу на правильне використання глюкокортикостероїдів.

Під час надання рекомендацій щодо оксигенотерапії спікер наголосив, що використання кисневих балонів категорично заборонено, натомість потрібно користуватися спеціальними концентраторами. Також професор Дубров дав поради щодо оцінки ризику тромбоутворення у пацієнтів із постковідним синдромом.

Неврологічні ускладнення від перенесеної коронавірусної хвороби професор Негрич розділила на 5 категорій: енцефалопатії, запальні синдроми ЦНС, інсульти, периферійні синдроми та змішані/нехарактерні ускладнення. Також експерт зосередила увагу на причинах, які викликають довготривалі віддалені симптоми у пацієнтів.

«Паралелі постковідного синдрому з періодом реконвалесценції інших вірусних особливо небезпечних інфекцій» – автором цієї доповіді стала професор Наталія Виноград – доктор медичних наук, експерт ВООЗ з реагування на біологічні загрози. Спікер розпочала свій виступ зі складних запитань щодо COVID-19, які досі потребують з’ясування. Експерт зазначила, що SARS-CоV-2 належить до групи особливо небезпечних інфекцій (ОНІ) та зупинилася на клініко-патогенетичних особливостях гострого періоду хвороби.

Продовжив другий блок першої секції конференції професор Олег Чабан із доповіддю «Постковідний синдром: погляд психіатра». На початку свого виступу спікер навів приклади наукових публікацій, в одній із яких автор спрогнозував так зване «цунамі психічних постковідних розладів».

За словами професора Чабана, пандемія породила «епідемію тривоги» у всіх країнах світу. Експерт детальніше розповів про найчастіші прояви постковідних психічних розладів: астенію, тривогу, депресію, розлади сну, а також про когнітивний дефіцит, психози, афективні розлади. Спікер вказав наслідки для психічного здоров’я, до яких може призвести тривалий карантин, і звернув увагу на використання антидепресантів СІЗЗС, нейролептиків, тимостабілізаторів, розповів про особливості психотерапії у пацієнтів із постковідним синдромом.

За словами професора Іванова, ураження нирок може відбуватися з двох причин – внаслідок безпосередньо SARS-CоV-2, а також на тлі лікування коронавірусної хвороби. Проте єдине порушення, що трактується як постковідний синдром з боку нирок – це підвищення креатиніну крові (зниження швидкості клубочкової фільтрації). Детальніше спікер зупинився на причинах розвитку ураження нирок та роз’яснив алгоритм дій у разі підвищення рівня креатиніну крові.

Кандидат медичних наук Геннадій Кіржнер виступив у межах співавторської доповіді «Пацієнти після COVID-19: як сімейному лікарю побудувати спостереження?». Геннадій Кіржнер розповів про методи діагностування «лонгковіду», зокрема зупинився на його наслідках з ураженням серцево-судинної  та дихальної системи, нирок і щитоподібної залози. А також висвітлив алгоритм ведення пацієнтів сімейним лікарем, скарги і симптоми, на які варто звернути особливу увагу.

Професор Людмила Хіміон у своїй доповіді розглянула ревматологічні прояви у пацієнтів з постковідним синдромом. Експерт зупинилась на індукції аутоімунних реакцій інфекційним агентом, навела приклади молекулярної мімікрії як можливої причини аутоімунних захворювань, а також розглянула схему реплікації вірусу-збудника COVID-19.

Кандидат медичних наук Олена Панасюк виступила із доповіддю «Ураження нервової системи в постковідний період: те, що маємо, та чого чекати». Спікер розглянула типові інфекційні прояви, звернула увагу на лабораторні ознаки постковідного синдрому, охарактеризувала нервові порушення (резидуальні симптоми, аутоімунні реакції, цереброваскулярні захворювання, енцефалопатії).

Також Олена Панасюк представила результати досліджень, в межах якого розглядались ураження нервової системи у пацієнтів у гострий період хвороби, в постковідний період і у пацієнтів, що вже мали неврологічну патологію. Експерт охарактеризувала особливості кожної з груп та дала рекомендації щодо тактики ведення таких пацієнтів.

Про постковідний синдром з точки зору імунолога розповіла професор Алла Волоха. Спікер зауважила, що про постковідний синдром можна стверджувати у тому разі, коли альтернативні діагнози виключені, а ознаки і симптоми присутні у пацієнта більше 12 тижнів. Експерт детально розглянула патофізіологію постковідного синдрому, а також розповіла про його віддалені наслідки – пульмонарні, кардіоваскулярні, неврологічні тощо.