Контроль над бронхіальною астмою: головне з вебінару Владислави Барзилович

4 березня на платформі «Аксемедін» відбувся вебінар «Бронхіальна астма в дітей. Сучасні принципи ефективного контролю». Автором вебінару стала Владислава Барзилович – кандидат медичних наук, лікар-педіатр та дитячий алерголог.

Експерт розпочала свій виступ із важливого запитання – чи справді кожну дитину з бронхіальною астмою (БА) можна назвати інвалідом? Як показує практика, такі діти й справді часто виглядають хворобливо, ведуть малоактивний спосіб життя. Владислава Барзилович переконана, що однією з причин цієї хворобливості є відсутність розуміння між лікарями та батьками.. Щоб підтвердити свою правоту, спікер продемонструвала список відомих людей, для яких БА не стала на заваді успіху, адже велика кількість з них досягла неймовірних результатів у спорті, мистецтві, політиці тощо.

Кожна людина з бронхіальною астмою є абсолютно здоровою

На сьогодні є доступними неймовірні можливості у діагностуванні та лікуванні БА, однак 100%-ий результат можливий лише тоді, коли діти, батьки та лікарі почують один одного. Експерт зазначила, що правильний вибір терапії у поєднанні з системним дотриманням рекомендацій гарантує ефективне лікування БА, під час якого дитина розвивається та активно займається спортом.

Також на початку доповіді спікер розглянула основні нормативні документи, що регулюють діагностування та лікування БА – «Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги. Бронхіальна астма» та «Глобальну ініціативу з бронхіальної астми» (GINA). 

Що ж таке бронхіальна астма?

Це запальне захворювання дихальних шляхів, у розвитку якого беруть участь клітини і медіатори запалення. Найчастіше БА проявляється свистячим диханням, стисненням у грудній клітині, кашлем (особливо вночі та з самого ранку). У світі кількість дітей із БА коливається в межах 10-15%, а в Україні – близько 6-7%. Частіше це захворювання зустрічається у дітей з великих міст, де кількість факторів ризику є вищою.

Виникнення симптоматики бронхіальної астми пов’язують із генетичними факторами (атопія, гіперактивність бронхів), а також з модифікуючими і провокуючими факторами ризику (вірусні інфекції, побутові чи професійні алергени, активне і пасивне куріння тощо).

Владислава Барзилович детально розглянула діагностичний алгоритм БА для дітей різного віку. Так, експерт наголосила, що дітям до 5-6 років діагностику слід проводити клінічно і зважати, перш за все, на досить специфічні скарги: свистяче дихання, кашель, стиснення у грудях тощо. Додаткові інструментальні дослідження (наприклад, спірометрію, визначення пікової швидкості видиху) варто проводити дітям від 6 років та старшим.

Особливу увагу експерт звернула на те, що для дітей віком до 5-6 років в діагностичному алгоритмі передбачене введення пробного лікування. Воно є одним із етапів діагностування, завдяки якому лікар може оцінити відповідь на це лікування для встановлення точного діагнозу.

Розповіла Владислава Барзилович і про види БА. Так, згідно з класичною класифікацією, виділяють інтермітуючу БА, легку персистуючу БА, персистуючу БА середньої тяжкості та тяжку персистуючу БА. Однак спікер зазначила, що ця класифікація вже втрачає свою актуальність. Зараз же для встановлення діагнозу і призначення прицільної терапії частіше використовують фенотипи бронхіальної астми. Згідно з класифікацією за фенотипами, виділяють, наприклад, алергічну та неалергічну БА, бронхіальну астму з фіксованою обструкцією дихальних шляхів, БА у хворих з ожирінням тощо.

Щодо лікування бронхіальної астми, то зазвичай це циклічний процес, який проходить в 3 етапи – оцінка стану пацієнта, корекція лікування та оцінка відповіді. Ці етапи можуть по-різному чергуватись залежно від результатів лікування, тому спікер наголосила, що цей процес є дуже гнучким та чутливим. 

Також Владислава Барзилович детально роз’яснила схему GINA щодо початкового лікування для контролю перебігу астми у дітей та підлітків.

Переглуняти в PDF

Схемою GINA передбачено 5 кроків у лікуванні БА. З якого кроку розпочати – залежить від тяжкості захворювання.

Також експерт звернула увагу на найновіші рекомендації GINA від 2020 року. Зокрема одна зі змін стосується використання бета2-агоністів короткої дії – їх не рекомендується застосовувати окремо, натомість ці препарати слід використовувати лише у поєднанні з основним лікуванням. У цьому ж блоці експерт розповіла про дозування препаратів.

Оцінка стану пацієнта, за словами спікера, повинна відбуватись планово або позапланово. В середньому пацієнт повинен відвідувати лікаря кожні три місяці, а у разі загострення – позапланово, через тиждень після погіршення стану, аби оцінити відповідь на корекцію лікування. Значну увагу Владислава Барзилович приділила правильному вибору та використанню техніки інгаляцій. Так, неправильне використання інгаляторів часто є однією з причин поганого контролю БА.

Якщо лікар планує перехід терапії на одну сходинку вище (за схемою GINA), перед цим він має переконатись, що пацієнт використовує правильну техніку інгаляції. Також слід дізнатись, чи існують фактори ризику, яких можна уникнути, чи не пов’язана симптоматика з супутніми патологіями тощо. Щоб здійснити перехід на одну сходинку нижче, лікар повинен бути впевненим у тому, що у пацієнта спостерігається хороший контроль астми протягом трьох місяців.

Експерт також наголосила на важливості нефармакологічних методів лікування – фізичної активності, уникання активного і пасивного куріння, контролю ваги, виключення алергенів тощо.

У завершальній частині свого вебінару автор також розповіла про особливості діагностування та лікування БА у дітей віком до 6 років,  звернула увагу на діагностичні проблеми у дітей із синдромом бронхообструкції (так званий «wheezing»), розглянула диференційні діагнози, які варто виключити, перш ніж діагностувати бронхіальну астму у дітей.

Повний запис вебінару ви можете переглянути за посиланням.