Пост-реліз науково-практичної конференції «БПР лікарів та провізорів в умовах реформування системи охорони здоров’я»

Наша місія — максимально зберегти та розвинути знання й вміння представників благородної професії лікаря - Юрій Вороненко, академік НАМН України, доктор медичних наук, професор, ректор НМАПО імені П.Л. Шупика

9 жовтня відбулася науково-практична конференція «Безперервний професійний розвиток лікарів та провізорів в умовах реформування системи охорони здоров’я», в якій взяли участь 26 доповідачів з усіх галузей медичної та фармацевтичної післядипломної освіти. 

Після вступного слова та привітання голови конференції Юрія Вороненка, ректора НМАПО імені П. Л. Шупика, доктора медичних наук, професора, академіка НАМН України, лауреата Державної премії України в галузі науки й техніки, заслуженого діяча науки й техніки України, та заступника голови, Володимира Краснова, завідувача кафедри педагогіки, психології медичного та фармацевтичного права НМАПО імені П. Л. Шупика, доктора медичних наук, кандидата педагогічних наук, професора, лектори перейшли до розгляду проблем та обговорення механізмів їх вирішення. 

Зокрема, доповідачі говорили про виклики та перспективи, які стоять перед системою підготовки фахівців охорони здоров’я, світові тенденції в галузі безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів, етико-правові проблеми та пріоритети розвитку медичної та фармацевтичної освіти, а також педагогіко-психологічні аспекти підготовки лікарів і провізорів. Звичайно, актуальними залишаються питання набуття знань в умовах всесвітньої пандемії COVID-19. 

Як зазначив Олег Шекера, директор Інституту сімейної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, сьогодні вся медична сфера знаходиться на роздоріжжі між двох систем: традиційної, до якої Україна звикла, та нової, для реалізації якої необхідна політична воля й значна кількість ресурсів. Наразі в Україні частково відбулася децентралізація моделі БПР за допомогою актуалізації законодавчих норм, і тепер відповідальність за розвиток лікарів розподілили між основними учасниками: провайдерами освітніх послуг, навчальними закладами, установами системи охорони здоров’я та лікарем. 

Олександр Волосовець, завідувач кафедри педіатрії №2 НМУ імені О. О. Богомольця, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент НАМН України, зауважив, що в умовах пандемії необхідно впроваджувати й дистанційну освіту, а також симуляційне навчання у клініці, щоб отримати професійні кадри. До того ж він вважає, що дистанційне навчання відкриває більший доступ до знань та надає гнучкий графік отримання необхідних навичок, тож перехід до цифрової освіти й контроль її якості – нагальне питання сьогодення.

Раїса Коритнюк, професор кафедри фармацевтичної технології і біофармації НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор фармацевтичних наук, говорила про андрагогічний підхід під час дистанційного навчання фармацевтів. За її словами, методологія сучасної освіти має поєднувати системний аналіз та синергетичний синтез. Методи інтерактивного навчання – одна з основ андрагогічного підходу, а технологічне забезпечення освітніх процесів має особливе значення для сучасного набуття знань.

Олексій Рижов, завідувач кафедри медичної та фармацевтичної інформатики та нових технологій ЗДМУ, доктор фармацевтичних наук, професор, у своїй доповіді поділився методами структурної організації хмаро-орієнтованого освітнього середовища та зауважив, що завдяки такому впровадженню студенти можуть продовжувати навчання дистанційно, не втрачаючи дорогоцінний час. А Сергій Сошинський, Healthcare MBA, CEO accemedin.com, зазначив, що найближчим часом все більшу популярність будуть отримувати саме дистанційні методи освіти на різних платформах. Це дозволяє підвищити масовість споживання контенту (наприклад, на одній лекції можна збирати до  12 000 слухачів), економити час, знижувати вартість курсу. Зокрема на ресурсі accemedin.com бали БПР отримують вже понад 90 тисяч зареєстрованих лікарів. Тут можна не тільки підвищити кваліфікацію лікарів за допомогою сучасних технологій і методик, але й викладачам монетизувати свої знання шляхом створення власного цифрового контенту (освітніх курсів, статей). Зростання популярності дистанційних методів дозволяє стверджувати, що за цифровою освітою – майбутнє. 

Геннадій Апанасенко, професор кафедри фізичної та реабілітаційної медицини і спортивної медицини НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, професор, впевнений, що нова стратегія навчання здатна вирішити майже всі завдання сучасної сфери охорони здоров’я. Але за умови зміни парадигми підходу — з «індустрії хвороби» на «індустрію здоров’я».    

Наприкінці конференції Володимир Краснов, завідувач кафедри педагогіки, психології медичного та фармацевтичного права НМАПО імені П. Л. Шупика, доктор медичних наук, кандидат педагогічних наук, професор, зробив висновки, що система післядипломної освіти в Україні змінилася назавжди — замість незрозумілих та часто неякісних послуг освіти, тепер обрано капітаційний принцип фінансування та децентралізацію отримання знань. Окрім цього, підвищується відповідальність роботодавця, який формує освітнє замовлення: тепер необхідно аналізувати фактори, які мають вплив на якість роботи лікарів, обирати освітнього провайдера, перевіряти результативність навчання та створювати на робочому місці необхідні умови для застосування надбаних знань. Тож сьогодні ми можемо говорити про нову систему відповідальності за якість освіти та фінансові збитки, які можуть завдати неякісні знання. 

Дякуємо, що були з нами!

Тестування та сертифікати заходу будуть незабаром!