Humans & Antibiotics 2025, як це було?
Дата публікації: 25.11.2025
Автори: Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: інфекційні хвороби, клінічні рекомендації, епідеміологія, доказова медицина, коморбідні стани, мікробіом, БПР, сертифікат, раціональна антибіотикотерапія, майстер-клас, тривалий covid, Humans & Antibiotics, як це було?, БПР Аксемедін, майстер-клас Аксемедін, Humans & Antibiotics 2025, госпітальні пневмонії, тривалий COVID, інфекції при вагітності, педіатричні інфекції

Шановні колеги!
20–21 листопада 2025 року на платформі «Аксемедін» відбувся майстер-клас «Humans & Antibiotics. Терапевтичні рубежі в епоху резистентності», що об’єднав провідних фахівців з інфекційних хвороб, епідеміології, педіатрії, терапії, акушерства та гінекології, нефрології, кардіології та хірургії. Упродовж насиченої програми слухачі занурилися в аналіз складних клінічних ситуацій, обговорили нові протоколи та отримали відповіді на найактуальніші питання антибактеріальної терапії.
Подія об’єднала понад 1200 учасників, а трансляція зібрала більше 7000 переглядів, підтвердивши надзвичайно високий інтерес медичної спільноти до проблеми антибіотикорезистентності.
Учасники мали можливість отримати 10 балів безперервного професійного розвитку (БПР), а також доступ до доказових алгоритмів, сучасних антимікробних стратегій, оновлених клінічних підходів і рекомендацій міжнародних експертних груп, що одразу можуть бути інтегровані у щоденну практику лікаря.
Захід відкрила Виноград Наталія Олексіївна представила доповідь «Антибіотикорезистентність як загроза національній безпеці України», у якій окреслила системний вплив резистентності на медичну та державну інфраструктуру. Вона детально розглянула ключові виклики для епідеміологічного нагляду та роль міжсекторальної співпраці у стримуванні стійких збудників.
Турі Наталія Іванівна виступила з темою «Антимікробна резистентність 2024–2025: глобальні тренди та місце України», представивши аналітичний огляд світових даних щодо AMR. Лекторка звернула увагу на патерни поширення резистентності та підкреслила важливість інтеграції українських протоколів у міжнародні стандарти.
Слепченко Наталія Степанівна у доповіді «Госпітальні пневмонії: оптимізація емпіричної та таргетної антибактеріальної терапії» детально розглянула підходи до вибору стартових антибіотиків та принципи деескалації. Окремо зупинилась на практичних аспектах корекції лікування після отримання мікробіологічних результатів.
Голубовська Ольга Анатоліївна представила доповідь «Тривалий COVID як мультисистемне захворювання. Міжнародні рекомендації щодо ведення пацієнтів», зосередивши увагу на сучасних клінічних критеріях та мультиорганних ураженнях. Вона розкрила алгоритми ведення пацієнтів та нові положення міжнародних настанов.
Рябоконь Олена Вячеславівна розкрила тему «COVID-19 та грип: інфекції з пандемічним потенціалом – небезпека для груп ризику», акцентуючи на стратегіях раннього втручання. Вона навела критерії оцінки тяжкості та розглянула сучасні підходи до профілактики ускладнень.
Сахарова Юлія Віталіївна у доповіді «Антибіотики у пацієнтів з цукровим діабетом та ожирінням: як уникати резистентних ускладнень» висвітлила фармакологічні особливості цієї групи пацієнтів. Також розглянула ризики, пов'язані з порушенням метаболізму, та принципи індивідуалізації антибактеріальної терапії.
Стасишена Оксана Василівна представила тему «Антибіотики і серце: що має знати лікар про кардіотоксичність», окресливши механізми впливу антибіотиків на серцево-судинну систему. Лекторка сформулювала практичні рекомендації щодо безпечного вибору препаратів у кардіологічних пацієнтів.
Чуб Ольга Ігорівна у виступі «Хронічні хвороби нирок та інфекції: пацієнти під подвійним ризиком» зосередилась на особливостях антибіотикотерапії при зниженій функції нирок. Вона наголосила на необхідності ретельного дозування та раннього виявлення інфекційних ускладнень.
Іванов Дмитро Дмитрович представив доповідь «Інфекції сечостатевої системи у жінок: сучасні алгоритми без зайвих антибіотиків», детально проаналізувавши підходи до диференційної діагностики. Лектор пояснив, коли антибіотики не показані, розглянув роль неантибіотичних методів профілактики та важливість персоналізованого ведення жінок із рецидивуючими інфекціями.
Лахно Ігор Вікторович представив тему «Інфекції під час вагітності: баланс ефективності та безпеки», звернувши увагу на вибір препаратів залежно від триместру та ступеня ризику. Він акцентував на доказових рекомендаціях та необхідності мінімізувати ймовірні побічні ефекти.
Волоха Алла Петрівна у доповіді «Вакцинація як стратегія зменшення потреби в антибактеріальних препаратах» показала, як імунопрофілактика зменшує рівень бактеріальних ускладнень. Вона розглянула актуальні вакцинальні стратегії та їхній вплив на стримування резистентності.
Фединець Ірина Ростиславівна розкрила тему «ГРВІ без антибіотиків: спільні рішення лікаря і батьків», наголошуючи на важливості раціональної комунікації. Вона окреслила критерії, які дозволяють впевнено обрати симптоматичне лікування без антибіотиків.
Крамарьов Сергій Олександрович у доповіді «Пневмонії у дітей: що змінилося у 2024–2025» висвітлив нові дані щодо етіології та сучасних схем лікування. Він розглянув типові помилки та представив оновлені рекомендації для первинної і спеціалізованої ланок.
Буднік Тетяна Василівна представила тему «ІСШ у дітей: як діяти, коли стандарт не працює», зосередившись на діагностичних нюансах та веденні складних випадків. Лекторка розглянула варіанти корекції терапії при підозрі на резистентні збудники.
Барзилович Анастасія Дмитріївна у доповіді «Раціональна антибіотикотерапія у дітей: скорочення тривалості курсів і доказові підходи» пояснила, коли короткі курси лікування є ефективними та безпечними. Вона навела дані сучасних досліджень і представила рекомендації, придатні для практичного застосування.
Гіленко Ганна Ігорівна виступила з темою «Антибіотики та дитячий мікробіом: довгострокові наслідки і корекційні стратегії», окресливши механізми порушення мікробіоти. Вона також навела методи відновлення, які мають доказову ефективність.
Цибульський Олександр Степанович завершив подію доповіддю «Інфекції при травмах та бойових пораненнях: український досвід 2022–2025», поділившись практичними протоколами лікування складних інфекційних уражень. Лектор представив клінічні приклади та тактичні підходи, що довели свою ефективність у військових умовах.
Подія залишила по собі відчуття професійного зростання та підтвердила важливість раціональної антибіотикотерапії як ключового елементу безпеки пацієнтів та стійкості системи охорони здоров’я.
Якщо у вас виникли будь-які питання — не вдалося пройти тестування, отримати сертифікат чи потрібна інша допомога — будь ласка, звертайтесь за номером 38 (067) 678-30-36 (Viber та Telegram доступні).
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Запис вебінару «Д-дефіцитний статус у паці ...
Запис семінару «Краще з БПР для ортопедів- ...
Запис семінару «Реконструктивно-відновне л ...
Запис семінару «Світовий досвід організаці ...
ТРАНСЛЯЦІЯ ВЕБІНАРУ. Медицина подорожей
ЛЕКЦІЯ 1. STOP INFECTIONS: RESTART