Альфа-гал синдром: перший задокументований летальний випадок після вживання м’яса ссавців

У 2025 році опубліковано перший задокументований випадок смерті від альфа-гал синдрому (AGS) після вживання м’яса ссавців. Хоча анафілаксія при AGS відома давно, раніше в літературі не було підтверджених смертельних випадків, пов’язаних саме з харчовим тригером. Цей клінічний випадок підкреслює складність діагностики, нетиповість симптомів та серйозні ризики, особливо для пацієнтів із неусвідомленим анамнезом укусів кліщів. Стаття розглядає клінічну картину, діагностику, патофізіологію та виклики у веденні пацієнтів з AGS.

Альфа-гал синдром — це алергічна реакція негайного типу, зумовлена наявністю IgE до галактоза-α-1,3-галактози (α-gal), олігосахариду, що міститься у м’ясі ссавців. Вона виникає у сенсибілізованих пацієнтів після укусів певних видів кліщів, зокрема Amblyomma americanum (кліщ-одинака). Реакція може проявлятися як комбінація шкірних, шлунково-кишкових, респіраторних або кардіоваскулярних симптомів, проте відрізняється від класичної харчової анафілаксії характерною затримкою симптомів на 3–6 годин після споживання тригерного продукту.

Поширеність AGS зростає, і низка випадків залишається недіагностованими. Вперше задокументований летальний випадок після вживання м’яса вказує на необхідність підсилення обізнаності серед лікарів.

Перегляньте запис:

Опис клінічного випадку

Пацієнт

• 47-річний чоловік, загалом здоровий, із незначним анамнезом нещодавніх укусів кліщів-личинок («чіґерів»).
• Не мав хронічних захворювань чи алергічних патологій.

Перша реакція (літо 2024 р.)

• Після вечері зі стейком о 22:00 — через ~4 години розвинувся різкий біль у животі, діарея, блювання.
• Симптоми минули протягом двох годин.
• Пацієнт не звернувся за медичною допомогою.

Летальна подія (через 2 тижні)

• Пацієнт спожив гамбургер о 15:00.
  Після цього займався активністю (косив газон).
• О 19:20 — різкі абдомінальні симптоми, колапс у ванній кімнаті.
• Реанімація тривала понад 2 години; смерть констатовано о 22:22.

Патологоанатомічні дані

• Відсутність структурних патологій серця, легень, ЦНС та органів черевної порожнини.
• Триптаза >2000 нг/мл — типова для фатальної анафілаксії.
• IgE до альфа-гал — 0,57 МО/мл (3,4% загального IgE).
• Позитивні IgE до яловичини.
• Низький рівень алкоголю в крові (0,049%) не вплинув на смерть.

Ключовий факт

Пацієнт не мав жодних шкірних проявів або дихальних симптомів — тільки виражені шлунково-кишкові, що ускладнило розпізнання анафілаксії.

Перегляньте записи:

Патофізіологія AGS

Укус кліща спричиняє сенсибілізацію до α-gal. IgE-антитіла локалізуються у тканинах, а при повторному надходженні алергену — переважно з м’яса ссавців — відбувається вивільнення медіаторів із тучних клітин.

Особливості:

• Затримка реакції (3–6 годин) через час, необхідний для травлення ліпід-зв’язаного α-gal.
• Часто спостерігається ізольована шлунково-кишкова форма (нудота, блювання, коліки, діарея).
• Фізичне навантаження, алкоголь, НПЗП можуть посилювати тяжкість.

Чому цей випадок важливий

1. Перший задокументований летальний випадок саме після споживання м’яса.
    Раніше описували смерті після введення медикаментів, що містять α-gal (наприклад, деякі моноклональні антитіла).
2. Нетипова клінічна картина.
    Відсутність уртикарії чи бронхоспазму ускладнює розпізнання анафілаксії.
3. Недостатня обізнаність пацієнтів та лікарів.
    Пацієнти часто не пов’язують абдомінальні симптоми з алергією.
4. Зростання популяції кліщів-одинаків (особливо на сході США) робить AGS серйозною епідеміологічною проблемою.

Клінічні рекомендації для лікарів

Підозрювати AGS, якщо:

• є анамнез укусів кліщів;
• симптоми виникають через 3–6 годин після м’яса;
• у пацієнта повторні нічні напади «гострого живота»;
• анафілаксія без шкірних проявів;
• поєднані гастроінтестинальні та кардіоваскулярні симптоми.

Діагностика

1. IgE до α-gal.
2. IgE до м’яса ссавців (додатково).
3. Визначення триптази при гострому нападі.
4. Анамнестична оцінка укусів кліщів.

Перегляньте записи:

Лікування

• Повне уникнення м’яса ссавців та продуктів, що потенційно містять α-gal.
• Носіння автоінжектора з адреналіном.
• Освіта пацієнта щодо «затриманої» анафілаксії.
• Розробка плану дій при анафілаксії.
• Скринінг продуктів (включно з деякими добавками — вітамін D3 може бути тваринного походження).

Проблеми, що залишаються

• AGS досі не входить до переліку харчових алергенів, які підлягають обов’язковому маркуванню.
• Часто маскується під СРК або гастроентерит.
• Не всі пацієнти знають про свої укуси кліщів.
• Швидке зростання популяції кліщів підвищує кількість нових випадків.

Висновки

Перший документально підтверджений летальний випадок від альфа-гал синдрому після вживання м’яса ссавців підкреслює серйозність AGS та необхідність високої клінічної настороженості. Шлунково-кишкова форма анафілаксії, особливо без шкірних проявів, має розглядатися як потенційний прояв AGS у сенсибілізованих пацієнтів. Освіта лікарів та населення, раннє розпізнання та підготовленість до анафілаксії здатні попередити подібні трагедії.

ДЖЕРЕЛО: healio

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.