Низькодозова променева терапія при остеоартриті колінних суглобів

Остеоартрит колінного суглоба залишається однією з найчастіших причин хронічного болю та інвалідизації серед пацієнтів старшого віку. При цьому між нестероїдними протизапальними засобами, фізичною реабілітацією та ендопротезуванням суглоба довгий час існувала терапевтична «сіра зона», де бракувало ефективних, достатньо безпечних і клінічно обґрунтованих методів.

Нові дані плацебо-контрольованого рандомізованого дослідження з Кореї демонструють, що низькодозова променева терапія може зайняти місце саме в цій проміжній ніші — забезпечуючи довготривале зменшення болю та покращення функціональної активності суглобів без виражених побічних ефектів.

Неда́вно проведене рандомізоване плацебо-контрольоване клінічне дослідження показало, що одноразовий курс низькодозової променевої терапії може стати безпечним та ефективним методом лікування пацієнтів із болісним остеоартритом колінного суглоба. Вплив радіації при цьому лікуванні становив лише невелику частину від доз, які застосовують у онкологічній терапії, що дозволяє мінімізувати ризик побічних ефектів. Результати дослідження, які перевищили ефект плацебо, були представлені на щорічній конференції Американського товариства радіаційної онкології (ASTRO).

Пацієнти з легким і помірним остеоартритом відзначили значне зменшення болю та покращення рухливості протягом чотирьох місяців спостереження після лікування.

Головний дослідник, доктор медичних наук Бьонг Хьок Кім, доцент кафедри радіаційної онкології Медичного коледжу Сеульського національного університету, наголосив, що пацієнти з остеоартритом часто мають вибір між потенційними побічними ефектами фармакотерапії та інвазивністю оперативних втручань. На його думку, низькодозова променева терапія потенційно може заповнити терапевтичний проміжок між цими стратегіями.

Остеоартрит є найпоширенішою формою артриту, що уражає близько 32,5 млн дорослих у США. Патологія характеризується поступовим руйнуванням хряща та зниженням функціональних можливостей суглоба, що часто призводить до суттєвого обмеження рухливості та погіршення якості життя. Традиційні терапевтичні підходи включають модифікацію способу життя, застосування анальгетиків, нестероїдних протизапальних препаратів та інтраартикулярних ін’єкцій, а хірургічні втручання розглядаються переважно при тяжких формах захворювання.

Низькодозова променева терапія вже давно використовується в деяких європейських країнах — зокрема в Німеччині та Іспанії — для лікування больового синдрому при артритах. Втім, обґрунтованих плацебо-контрольованих досліджень до теперішнього часу було обмаль, а рівень обізнаності серед клініцистів поза Європою залишається низьким.

Дослідники застосували дозу, що становила менше 5% від рівня, який зазвичай використовується для лікування злоякісних новоутворень, і при цьому не було зафіксовано випадків небажаних явищ, пов’язаних із опроміненням. У багатоцентровому корейському дослідженні взяли участь 114 пацієнтів із легким та помірним ступенем остеоартриту колінного суглоба. Учасників розподілили на три групи: дуже низька доза (0,3 Гр), низька доза (3 Гр) та контрольна група із симуляційним опроміненням. Кожен пацієнт отримав шість сеансів терапії, не знаючи, до якої групи той належить.

Для уникнення впливу супутньої фармакотерапії використання анальгетичних засобів було суворо регламентоване — дозволявся лише парацетамол. Це рішення забезпечило чистоту даних та дало можливість адекватно порівняти ефективність втручань.

Через чотири місяці після завершення лікування було встановлено, що 70% пацієнтів у групі 3 Гр продемонстрували клінічно значуще покращення, тоді як у групі плацебо цей показник склав 42% (p=0,014). Для групи 0,3 Гр різниця не була статистично значущою. Комплексні оцінки болю, скутості та функціонального стану також були значно кращими у групі 3 Гр (56,8%) порівняно з групою плацебо (30,6%).

Важливим фактором, який відрізняє це дослідження від попередніх, був подвійний контроль: фіктивна терапія для виключення ефекту плацебо та обмеження застосування анальгетиків, що дозволило чітко визначити внесок самого опромінення.

Доктор Кім зазначив, що лікування може бути найбільш ефективним для пацієнтів, у яких зберігається структурна цілісність суглоба та наявні ознаки запалення. Натомість при тяжкому остеоартриті, де хрящ практично відсутній і суглоб значно дегенерований, ефективність методу обмежена. Променева терапія може допомогти відтермінувати потребу в ендопротезуванні, а в реальних клінічних умовах результати можуть бути ще кращими у поєднанні з іншими терапевтичними стратегіями, такими як фізична терапія, зниження маси тіла та модифікація способу життя.

Придбайте квиток на
 International Trauma Ortho Forum 2026 (ITOF 2026)

Дослідницька група продовжує спостереження протягом 12 місяців для оцінки тривалості ефекту, а також планує провести масштабніші дослідження для визначення клінічної ефективності в підгрупах пацієнтів та порівняння економічної доцільності в порівнянні з ін’єкційними препаратами та медикаментозними схемами.

Низькодозова променева терапія демонструє потенціал як безпечний та ефективний метод лікування пацієнтів із легким і помірним остеоартритом колінного суглоба, особливо в умовах обмеженої переносимості стандартної фармакотерапії або небажання пацієнтів до хірургічного втручання. Результати багатоцентрового дослідження є вагомим підґрунтям для розширення цієї практики та подальшого вивчення її довготривалих наслідків.

ДЖЕРЕЛО: sciencedaily

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.