Вітаємо лікарів-алергологів та імунологів із професійним святом!

Сьогодні вітаємо фахівців, які допомагають людям дихати вільно, жити без постійного свербежу, висипів і страху перед черговим нападом алергії.
У світі, де алергічні захворювання стають дедалі поширенішими, саме від знань, уважності й професійності алергологів-імунологів залежить якість життя мільйонів пацієнтів. Бажаємо вам міцного здоров’я, професійного розвитку, натхнення та щирої вдячності від тих, кому ви повертаєте комфорт і впевненість.

Понад сто років тому, у 1906 році, австрійський педіатр Клеменс фон Пірке вперше запропонував термін «алергія» (від грец. «allos» — інший, «ergon» — дія). Він довів, що реакції, описані ще Гіппократом — набряк обличчя, губ, горла, висипи, свербіж — можуть бути зумовлені не лише харчовими продуктами, а й хімічними речовинами, ліками чи пилком рослин. Сьогодні науці відомо понад 200 алергенів, а алергія — вже не рідкість, а масове явище.

За даними The European Academy of Allergy and Clinical Immunology (EAACI), понад 150 мільйонів європейців страждають на хронічні алергічні захворювання. Майже 45% громадян ЄС ніколи не проходили відповідного обстеження. Прогнози невтішні: до 2025 року алергія може впливати на життя половини населення Європи, погіршуючи самопочуття та підвищуючи витрати системи охорони здоров’я. За оцінками експертів, непрямі економічні втрати становлять від 55 до 151 мільярда євро на рік.

Лікування алергічних захворювань сьогодні передбачає комплексний підхід, спрямований на усунення симптомів, запобігання рецидивам і мінімізацію побічних ефектів. Важливо, щоб кожен пацієнт розумів принципи безпечного застосування ліків і дотримувався рекомендацій лікаря.

Антигістамінні засоби першого покоління можуть спричиняти сонливість, втому, уповільнення реакції, тому не рекомендовані людям, чия діяльність потребує підвищеної уваги (водії, оператори). Прийом бажано проводити ввечері, але надмірна тривалість курсу знижує їхню ефективність.

Антигістамінні препарати І та ІІ покоління не поєднують з алкоголем, седативними, снодійними, транквілізаторами, нейролептиками чи опіоїдними анальгетиками

При алергічному риніті та полінозі антигістамінні засоби першого покоління можуть пересушувати слизові, збільшувати в’язкість секрету, що підвищує ризик синуситу чи гаймориту, а у хворих на бронхіальну астму — провокувати бронхоспазм.

Стабілізатори мембран опасистих клітин застосовують профілактично — за 3–4 тижні до передбачуваного контакту з алергеном.

Глюкокортикостероїди місцевої дії не застосовують у період вагітності, лактації та в дітей до 4 років.

Судинозвужувальні засоби групи симпатоміметиків використовують не довше 5–7 днів. Вони можуть підвищувати артеріальний і внутрішньоочний тиск, тому протипоказані пацієнтам із гіпертензією, аритмією, глаукомою, гіпертиреозом або атеросклерозом.

Симпатоміметики не поєднують із β-адреноблокаторами, седативними препаратами, антидепресантами, інгібіторами МАО чи іншими назальними засобами.

Алергія з кожним роком стає все більш поширеною, а її наслідки — серйознішими. Тому роль лікаря-алерголога-імунолога сьогодні — ключова. Саме ви допомагаєте пацієнтам не лише контролювати симптоми, а й жити повноцінно. Дякуємо вам за вашу уважність, терпіння, професіоналізм і віру в науку.

З професійним святом, колеги!

Нехай кожен день приносить задоволення від роботи, спокій у серці та вдячність пацієнтів.

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.