Фіброз нирок і роль мікробіомного пептиду коризину: новий механізм патогенезу та перспективи терапії

Діабетична хвороба нирок є однією з провідних причин ниркової недостатності у світі. Попри активне застосування сучасних стратегій контролю рівня глікемії та артеріального тиску, жоден метод лікування не здатний зупинити чи повернути назад процеси рубцювання і фіброзу. Нові дані, отримані в Університеті Іллінойсу в Урбана-Шампейн у співпраці з Університетом Міє (Японія), демонструють, що важливим фактором прогресування фіброзу нирок може бути молекула мікробного походження — пептид коризин.

Автори дослідження прагнули встановити, чи може коризин, синтезований бактеріями стафілокока в кишечнику, відігравати ключову роль у розвитку фіброзу нирок при діабеті, та оцінити перспективи таргетного блокування цієї молекули антитілами.

Методи

• Скринінг крові та сечі: у пацієнтів із діабетичною нефропатією визначали рівні коризину та співвідносили їх із вираженістю ураження нирок.
• Експерименти на мишах: індукована діабетична нефропатія дозволила простежити вплив коризину на структуру ниркової тканини.
• Моделювання і транспортування: за допомогою комп’ютерного моделювання та лабораторних досліджень вивчався механізм доставки коризину з кишечника до нирок.
• Імунологічна інтервенція: мишам вводили антитіла проти коризину для перевірки терапевтичного ефекту.

Результати

1. Підвищені рівні коризину у пацієнтів: у крові людей з діабетичною нефропатією виявлено значно вищі концентрації коризину порівняно зі здоровими особами; рівень молекули корелював зі ступенем пошкодження нирок.
2. Дані на тваринних моделях: у мишей коризин стимулював прискорене старіння клітин нирок, викликав запалення, апоптоз та накопичення рубцевої тканини.
3. Механізм транспорту: коризин утворює комплекс із альбуміном у крові. Доставлений до нирок, він від’єднується від альбуміну та індукує пошкодження нефронів.
4. Імунна терапія: введення антикоризинового антитіла призводило до значного зниження швидкості рубцювання та уповільнення прогресування ниркової недостатності у мишей.

Ці результати дозволяють розглядати коризин як новий патогенетичний фактор діабетичного фіброзу нирок. Механізм його дії включає зв’язування з альбуміном, транспортування у кровотоці та індукцію запалення й апоптозу клітин нирок. Антитіла проти коризину показали виражений нефропротекторний ефект у доклінічних моделях.

Автори підкреслюють, що коризин може бути не лише маркером тяжкості діабетичної нефропатії, але й потенційною терапевтичною мішенню. Блокування цієї молекули може відкрити шлях до нових методів лікування, здатних зупинити або принаймні суттєво уповільнити прогресування фіброзу.

Обмеження

• Результати наразі отримані лише на тваринних моделях та обмежених вибірках пацієнтів.
• Антитіла проти коризину поки не схвалені для застосування у людей.
• Потрібні подальші дослідження на великих тваринних моделях (наприклад, свинях) та клінічні випробування.

Виявлення ролі коризину як ключового фактора фіброзу нирок при діабеті відкриває новий напрям у лікуванні цього тяжкого ускладнення. Імунна терапія антитілами до коризину може стати перспективним підходом у майбутньому, здатним значно покращити якість життя пацієнтів і відтермінувати потребу у діалізі чи трансплантації.

ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.