Внутрішня логопедія як новий підхід до зменшення емоційної дисрегуляції у дітей з аутизмом

Розлади аутичного спектра (РАС) супроводжуються широким спектром когнітивних, поведінкових та емоційних особливостей. Одним із найскладніших проявів є емоційна дисрегуляція, що включає труднощі з управлінням емоційними реакціями, часті спалахи гніву, тривожність або відчуття фрустрації. У дітей з РАС такі симптоми можуть значно ускладнювати адаптацію до соціального середовища, процеси навчання та взаємодію з батьками й однолітками. Водночас внутрішнє мовлення, яке у нейротипових дітей є основою для саморефлексії та регуляції поведінки, часто не формується або залишається нерозвиненим у дітей з аутизмом. Нещодавнє дослідження продемонструвало потенціал нового терапевтичного підходу, спрямованого на розвиток внутрішнього мовлення, як інструменту покращення емоційної саморегуляції.

Теоретичне підґрунтя

Внутрішнє мовлення — це процес мовлення «про себе», який відіграє важливу роль у когнітивному контролі, плануванні, прийнятті рішень і саморегуляції. У дітей з РАС внутрішній діалог часто буває недостатньо сформованим або відсутнім, що ускладнює вміння осмислити власний емоційний стан і знайти конструктивну відповідь на стресові ситуації. Попередні спостереження підтверджували зв’язок між відсутністю внутрішнього мовлення та частими емоційними спалахами у таких дітей. Відтак ідея формування внутрішнього діалогу за допомогою логопедичних інтервенцій стала логічним розвитком сучасних підходів до терапії РАС.

Методика дослідження

У пілотному рандомізованому контрольованому дослідженні було протестовано новий терапевтичний підхід — метод внутрішньої логопедії під назвою «Мислення мовою» (TiS). У дослідженні взяли участь 22 дитини віком 7–11 років із діагностованим аутизмом. Учасники були випадковим чином розподілені на дві групи: одна отримувала терапію негайно, інша — з відтермінуванням.

Втручання полягало в 16-ти 30-хвилинних онлайн-сеансах протягом 8–10 тижнів, які проводили спеціально підготовлені логопеди. Терапевти не лише вербалізували емоційні стани дитини, але й моделювали внутрішній діалог у складних ситуаціях. Наприклад, коли дитина демонструвала ознаки фрустрації, фахівець називав це відчуття та пропонував альтернативну поведінкову реакцію словами: «Це почуття — "мені важко", і я можу сказати: "Мені потрібна допомога"». Такий підхід сприяв формуванню шаблонів внутрішнього мовлення, які згодом могли використовуватись дитиною самостійно.

Перегляньте запис:

Результати

Для оцінки ефективності терапії використовували стандартизовані шкали емоційної дисрегуляції, які заповнювали доглядальники до і після курсу терапії. Аналіз показав значуще зменшення проявів дисфорії (F=5,49; p=0,008) та тенденцію до покращення показників емоційної реактивності (F=2,57; p=0,089).

Обидві групи продемонстрували покращення після впровадження TiS. Однак у групі, яка розпочала терапію раніше, ці результати не збереглися протягом наступних 10 тижнів, що свідчить про необхідність подальшого супроводу або повторних сесій для закріплення ефекту.

Обмеження дослідження

Незважаючи на перспективні результати, дослідження має низку обмежень. По-перше, розмір вибірки був малим, що знижує статистичну потужність аналізу. По-друге, не застосовувалась активна група порівняння — інша форма втручання або плацебо. По-третє, дослідники не здійснювали прямих вимірювань сформованого внутрішнього мовлення, що ускладнює верифікацію механізму впливу.

Перегляньте запис:

Обговорення та перспективи

Попри зазначені обмеження, результати дослідження відкривають нові горизонти в терапії емоційних порушень у дітей з аутизмом. На відміну від класичних підходів, метод TiS акцентує увагу не на зовнішній поведінці, а на внутрішньому мовленнєвому досвіді дитини. Це дозволяє не просто модифікувати поведінку, а закласти механізми саморегуляції, які можуть працювати незалежно від присутності дорослого або терапевта.

Подальші дослідження мають бути спрямовані на розширення вибірки, розробку об’єктивних інструментів оцінки внутрішнього мовлення та вивчення довготривалого ефекту від впровадження TiS у поєднанні з іншими терапевтичними підходами.

Висновки

Методика розвитку внутрішнього мовлення за допомогою спеціально навченої логопедичної інтервенції демонструє обнадійливі результати у сфері подолання емоційної дисрегуляції у дітей з аутизмом. Створення умов для розвитку внутрішнього діалогу може дати цим дітям потужний інструмент самопідтримки, що змінить якість їхньої емоційної взаємодії зі світом. Подальше вдосконалення та поширення таких підходів має потенціал зробити революцію у практичній логопедії та нейропсихології дитячого віку.

ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.