Лікування азитроміцином вульгарних вугрів: клінічний випадок ризику інфекції Clostridioides difficile

Clostridioides difficile — грампозитивна анаеробна спороутворююча бактерія, яка є провідною причиною діареї, асоційованої з прийомом антибіотиків, і може спричинити псевдомембранозний коліт. Найчастіше інфекції викликаються застосуванням таких груп антибіотиків, як кліндаміцин, цефалоспорини, карбапенеми, фторхінолони та пеніциліни. Тривалість курсу антибіотикотерапії також впливає на ризик розвитку цієї інфекції — чим довше прийом, тим вищий ризик.

Азитроміцин — це макролідний антибіотик широкого спектра дії, активний проти грампозитивних, грамнегативних та анаеробних бактерій, зокрема проти пропіонібактерій, що є одним із збудників вугрової хвороби. Механізм дії полягає у пригніченні синтезу білка бактерії шляхом блокування рибосомної субодиниці. Крім антимікробного ефекту, азитроміцин має протизапальні властивості, знижуючи продукцію прозапальних факторів, таких як фактор некрозу пухлини-альфа, простагландин Е2 та інші медіатори запалення. Цей препарат також має імуномодулюючу дію, що додатково сприяє зменшенню запального процесу.

Перегляньте запис:

Азитроміцин вважається відносно безпечним, з нечисленними побічними ефектами, які переважно включають розлади шлунково-кишкового тракту — діарею, біль у животі, запор.

Хоча макроліди не є препаратами першої лінії для лікування вульгарних вугрів і рекомендуються переважно при непереносимості або неефективності інших антибіотиків, в клінічній практиці вони застосовуються завдяки поєднанню антимікробної та протизапальної активності і кращому профілю безпеки. Азитроміцин застосовують у різних дозувальних режимах — від кількох разів на тиждень до коротких курсів тривалістю кілька місяців. Порівняння з іншими антибіотиками, такими як доксициклін, показало, що азитроміцин може бути менш ефективним, проте має менше побічних ефектів і добре поєднується з місцевими засобами.

Деякі дослідження вказують на можливий, хоча і нечастий, ризик розвитку інфекції C. difficile при застосуванні макролідів, включаючи азитроміцин. Однак цей ризик є значно нижчим, ніж при прийомі інших класів антибіотиків. Зареєстровані клінічні випадки розвитку діареї, спричиненої C. difficile, при лікуванні вугрів азитроміцином поки відсутні.

У цьому звіті наведено клінічний випадок 41-річної жінки з вульгарними вуграми, яка після другого курсу лікування азитроміцином тривалістю 6 тижнів розвинула коліт, асоційований з інфекцією Clostridioides difficile.

Звіт про випадок

41-річна жінка звернулася до дерматологічної клініки зі скаргами на тяжкі прояви вульгарних вугрів. В анамнезі – гіперліпідемія та мігрень, без хірургічних втручань або госпіталізацій. Для лікування акне пацієнтка отримувала місцеву терапію розчином кліндаміцину 1% двічі на день та перорально азитроміцин у дозі 250 мг тричі на тиждень протягом шести тижнів, відповідно до індивідуального плану лікування, складеного дерматологом.

Через вісім місяців після завершення курсу антибіотикотерапії пацієнтці було встановлено зубний імплантат, у зв’язку з чим їй призначили десятиденний курс перорального амінопеніциліну в комбінації з інгібітором бета-лактамази.

Ще через два місяці, тобто через десять місяців після початкового лікування акне, пацієнтка повторно звернулася до клініки зі скаргами на загострення запальних вугрових елементів. Було ухвалено рішення про повторний курс азитроміцину за попередньою схемою. На четвертий день після завершення другого шеститижневого курсу у пацієнтки з’явилися біль у животі, часті м’які випорожнення (тричі на день), здуття та неприємний запах калу. Симптоми поступово прогресували: випорожнення стали частішими (до 5–6 разів на день), з домішками крові, а абдомінальний біль посилився.

Жінка звернулася до гастроентерологічної клініки, де їй провели загальний аналіз крові та тест на токсин A Clostridioides difficile, а також призначили колоноскопію. Рівень лейкоцитів становив 9590 клітин/мкл (у межах норми), а рівень сироваткового креатиніну – 0,62 мг/дл. Результат тесту на токсин A був позитивним. Під час колоноскопії виявлено набряклу, пухку слизову оболонку з білуватим ексудатом у ділянці від прямої кишки до поперечної ободової кишки, що відповідало картині коліту, асоційованого з C. difficile. Посів калу не виявив патогенної флори, зокрема сальмонели чи шигел.

Пацієнтці призначили пероральний курс метронідазолу по 500 мг тричі на добу протягом 10 днів. Попри лікування, поліпшення стану не спостерігалося: залишалися болі в животі, а випорожнення залишалися кривавими (3–4 рази на добу). Повторне дослідження калу знову дало позитивний результат на токсин C. difficile. У зв’язку з неефективністю початкової терапії пацієнтці призначили інший антибіотик – ванкоміцин у дозі 125 мг чотири рази на день перорально протягом 10 днів. Симптоми поступово зникли, що свідчило про успішність лікування.

Обговорення

Ми описали випадок жінки, у якої після повторного курсу азитроміцину, призначеного для лікування тяжкої форми вульгарних вугрів, розвинулася діарея, пов’язана з Clostridioides difficile.

Вульгарні вугрі — це поширене хронічне запальне захворювання шкіри, що вражає волосяні фолікули та сальні залози. Основну роль у розвитку акне відіграє Cutibacterium acnes — анаеробна бактерія, яка спричиняє запальний процес. Сучасна терапія акне включає місцеві, системні та процедурні методи, вибір яких залежить від тяжкості перебігу захворювання та індивідуальних особливостей пацієнта. Згідно з клінічними рекомендаціями, терапія легких форм акне передбачає застосування бензоїлпероксиду, місцевих ретиноїдів і антибіотиків, таких як кліндаміцин. За середнього та тяжкого ступеня тяжкості доцільне використання системних препаратів — ізотретиноїну, тетрациклінів (зокрема доксицикліну) або, у разі протипоказань до них, макролідів, таких як азитроміцин.

Перегляньте записи:

У представленому випадку пацієнтці призначили азитроміцин (250 мг перорально тричі на тиждень протягом 6 тижнів) і 1% кліндаміцин для місцевого застосування. Такий підхід не відповідає стандартам першої лінії лікування. Повторне застосування азитроміцину через 10 місяців, а також попередній курс амоксициліну/клавуланової кислоти з приводу дентального втручання, імовірно, сприяли розвитку C. difficile-інфекції.

Після другого курсу азитроміцину в пацієнтки з’явилися характерні симптоми — біль у животі, діарея з домішками крові, часті випорожнення зі смердючим запахом. Колоноскопія виявила типову для C. difficile картину — набряклу слизову оболонку з білим фібринозним нальотом. Лабораторні показники — нормальний рівень лейкоцитів і креатиніну — вказували на нетяжкий перебіг інфекції.

Спочатку пацієнтці призначили метронідазол, однак лікування не дало результату. Лише після переходу на ванкоміцин у дозі 125 мг чотири рази на день протягом 10 днів було досягнуто клінічного поліпшення.

Хоча азитроміцин зазвичай має сприятливий профіль безпеки та рідко асоціюється з розвитком C. difficile-інфекції, цей клінічний випадок демонструє потенційний ризик такої ускладненої події за умов повторного застосування макролідів.

Важливо дотримуватись чинних клінічних настанов при виборі схеми лікування акне. Окрім дерматолога, до прийняття терапевтичних рішень варто долучати клінічного фармацевта або інфекціоніста, особливо коли йдеться про системну антибактеріальну терапію в пацієнтів без прямих показань.

Перегляньте записи:

Висновки

Азитроміцин у дозі 250 мг тричі на тиждень дедалі частіше призначають у дерматологічній практиці як альтернативу для лікування вульгарних вугрів. Однак відповідно до рекомендацій Американської академії дерматології цей підхід не є терапією першої лінії. Перед призначенням макролідів необхідна ретельна оцінка анамнезу пацієнта, включаючи дані щодо попередньої антибіотикотерапії та супутніх чинників ризику.

Описаний випадок підкреслює важливість дотримання клінічних протоколів при лікуванні вульгарних вугрів і демонструє можливий зв’язок між повторним застосуванням азитроміцину та розвитком Clostridioides difficile-асоційованого коліту.

ДЖЕРЕЛО: American Journal of Case Reports

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.