За межами шкали Глазго: нова система оцінки гострої черепно-мозкової травми (ТЧМТ)

Після понад 50 років використання шкали коми Глазго (GCS) як основного інструмента оцінки тяжкості черепно-мозкової травми, в медичній спільноті розпочалась значна трансформація. Ініційована Національним інститутом неврологічних розладів та інсульту США (NINDS), нова багатовимірна система класифікації гострої ТЧМТ — CBI-M — обіцяє вийти за межі звичної GCS і забезпечити глибше, точніше та індивідуалізоване розуміння стану пацієнта.

Що таке CBI-M?

CBI-M (Clinical-Biomarker-Imaging-Modifiers) — це модель оцінки, що складається з чотирьох основних компонентів:

1. Клінічного.
2. Біомаркерного.
3. Нейровізуалізаційного.
4. Модифікаційного.

Її розробка стала можливою завдяки десятиліттям досліджень, бажанню вдосконалити клінічну практику й активній участі фахівців з 14 країн світу.

1. Клінічний компонент: не лише GCS

Попри те, що GCS залишається базовим критерієм, модель CBI-M розширює оцінку стану пацієнта, включаючи реакцію зіниць, амнезію, головний біль, запаморочення, чутливість до звуків, а також відповідь на зорові, вербальні та моторні стимули. Це дозволяє краще оцінити функцію мозку і спрогнозувати перебіг травми.

2. Біомаркери: об'єктивні показники пошкодження

У перші 24 години після травми рекомендовано визначати один або декілька з трьох ключових біомаркерів:

• Гліальний фібрилярний кислий білок (GFAP).
• Убіквітин C-кінцева гідролаза L1 (UCH-L1).
• S100B (кальційзв'язуючий білок).

Їхні низькі рівні достовірно вказують на дуже низьку ймовірність внутрішньочерепних ушкоджень, що може зменшити потребу в КТ-діагностиці.

3. Нейровізуалізація: КТ і МРТ як доповнення

Хоча КТ головного мозку залишається основним методом візуалізації у перші години після травми, CBI-M визнає переваги МРТ як більш чутливого інструмента. Автори підкреслюють цінність нейровізуалізації у виявленні типу та ступеня ураження.

4. Модифікатори: біопсихосоціальний контекст

Оцінюються обставини травми, спосіб життя пацієнта, наявність хронічних захворювань, попередні травми, зловживання психоактивними речовинами, соціальні умови. Наприклад, пацієнт із супутнім когнітивним порушенням може потребувати більш пильного моніторингу, навіть якщо клінічне обстеження на перший погляд не викликає занепокоєння.

Тестування та критика

Модель CBI-M впроваджується на пілотній основі. До моменту широкого використання вона потребує валідації через багатоцентрові проспективні дослідження.

Однак модель отримала і критичні зауваження. Коментатори в журналі The Lancet Neurology, зокрема д-р Цзюньфенг Фенг, вказали на обмеження:

• Біомаркери потребують часу, їх специфічність невисока, а застосування в країнах з низьким доходом обмежене.
• Модифікатори хоч і важливі для прогнозу, не мають значного впливу на рішення в гострій фазі.
• Система наразі не дозволяє кількісно оцінити стан пацієнта.
• Не враховано моніторинг внутрішньочерепного тиску (ICP), який є важливою частиною інтенсивної терапії.

Співавтор нової моделі д-р Майкл МакКрі підкреслює, що мета CBI-M — охопити весь спектр ЧМТ, незалежно від рівня догляду та тяжкості, тому фокус був зосереджений на ширшому функціональному підході.

CBI-M — це амбітна спроба реформувати оцінку ТЧМТ, враховуючи як клінічні, так і біологічні та соціальні фактори. Вона закладає основу для індивідуалізованого підходу до лікування, проте поки що потребує подальшого вивчення, вдосконалення та адаптації до різних умов надання медичної допомоги.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.