Відмінності та прогалини в скринінгу раку молочної залози для жінок віком від 40 до 49 років

Рак молочної залози є однією з провідних причин смертності серед жінок, що підкреслює важливість своєчасного скринінгу. Оновлені рекомендації Робочої групи з профілактичних послуг США (USPSTF), які пропонують мамографічне обстеження кожні два роки для всіх жінок віком від 40 до 74 років, мають на меті сприяти ранньому виявленню захворювання та зменшенню смертності. Однак аналіз груп жінок віком від 40 до 49 років виявив суттєві нерівності та прогалини у виконанні цих рекомендацій.

Методи дослідження

Дослідження базувалося на аналізі даних National Health Interview Survey (2019, 2021). У вибірку входили жінки віком від 40 до 49 років, які не мали діагнозу раку молочної залози. Враховувалися такі демографічні групи:

• Расові та етнічні меншини.
• Сексуальні меншини.
• Жінки з низьким доходом (≤138% FPL).
• Особи без страхування та звичного місця для медичного догляду.

Скринінг класифікували на три категорії:

1. Регулярний — проведений протягом останніх 2 років.
2. Прострочений — проведений понад 2 роки тому.
3. Відсутній — жінки, які ніколи не проходили мамографію.

Для аналізу використовували мультиноміальну логістичну регресію, статистичний аналіз проводився за допомогою SAS версії 9.4.

Результати

Загальний рівень скринінгу

• Лише 59,2% жінок віком 40–49 років проходили мамографічне обстеження протягом останніх 2 років.
• 15,2% жінок мали прострочений скринінг.
• 25,6% ніколи не проходили мамографічне обстеження.

Соціальні та економічні нерівності

Найнижчі показники регулярного скринінгу спостерігалися серед:

1. Расових та етнічних меншин (особливо неіспаномовних азіаток та представниць інших рас).
2. Сексуальних меншин (лесбіянки та бісексуалки).
3. Сільських жителів.
4. Жінок з доходом ≤138% FPL.

Відсутність скринінгу була значно вищою серед незастрахованих жінок (RD, 0,13; 95% ДІ, 0,06–0,21) та тих, хто не мав звичного місця для догляду (RD, 0,20; 95% ДІ, 0,13–0,28).

Обговорення

Головні виклики

• Недостатнє охоплення: 40% жінок у віковій групі 40–49 років не проходили регулярного скринінгу.
• Доступ до медичних послуг: Найбільшим бар’єром є відсутність звичного місця для медичного догляду.
• Економічні бар’єри: Зменшення доходу корелює з нижчим рівнем скринінгу.

Виявлені прогалини

Попри загальну рівність у скринінгу між чорношкірими та білими жінками, інші групи, зокрема неіспаномовні азіатки та представниці сільських регіонів, залишаються недостатньо охопленими.

Стратегічні напрямки

1. Цільові програми: Розробка ініціатив для расових, етнічних і сексуальних меншин.
2. Доступність послуг: Покращення доступу до мамографії через фінансову підтримку та розширення медичних мереж у сільській місцевості.
3. Підтримка незастрахованих: Політики, спрямовані на охоплення жінок без страхування.

Висновки

Результати підкреслюють необхідність інтеграції справедливих стратегій у сфері охорони здоров’я для виконання рекомендацій USPSTF. Забезпечення доступу до мамографії та ранньої діагностики має стати пріоритетом, особливо для вразливих категорій жінок. Орієнтовані втручання та політика можуть значно підвищити рівень скринінгу та сприяти зменшенню смертності від раку молочної залози.

ДЖЕРЕЛО: JAMA Open

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.