Лептоспіроз: серйозна інфекційна загроза та підходи до лікування

Лептоспіроз — інфекційне захворювання, викликане бактерією роду Leptospira. Хворобу викликає геномовид Leptospirae interrogans, який відноситься до комплексу патогенних лептоспір. В Україні, найчастіше, виявляють два її сероваріанти – copenhageni й icterohaemorrhagiae.

Хвороба активно поширюється в літньо-осінній період, коли контакт із зараженою водою чи тваринами стає частішим. В Україні лептоспіроз набуває значної актуальності через поширення інфекції, особливо в окремих регіонах.

Актуальність проблеми в Україні

У 2024 році Міністерство охорони здоров’я України повідомило про значне зростання кількості випадків лептоспірозу на 63% порівняно з попереднім роком. Чернігівська та Тернопільська області стали найбільш ураженими регіонами. У серпні зареєстровано рекордні 83 нові випадки, що підкреслює серйозність сезонної епідемії.

Як відбувається захворювання: патогенез і шляхи передачі

Основні переносники лептоспір в Україні — гризуни, такі як сірі щури та польові миші. Також, переносниками інфекції можуть стати й інші представники тваринного світу – бабаки, велика рогата худоба, собаки, свині, коні. Інфікування людини може відбутися через пошкодження шкіри, слизові клітини або вживання зараженої їжі чи води. Важливо відзначити, що хвороба часто стає професійним ризиком для працівників сільського господарства, ветеринарів, меліораторів та тих, хто працює у м'ясопереробній промисловості.

Симптоми та методи діагностики

Симптоматика лептоспірозу варіюється від легкої слабкості, лихоманки та болю в м'язах до серйозних уражень нирок і ДВЗ-синдрому. Лептоспіроз має дві клінічні форми:

• Жовтянична — починається гостро, після 1-2 тижнів інкубації, із швидким підвищенням температури до 40°C, загальною слабкістю і вираженим почервонінням склер. На 2-3 день збільшується селезінка, жовтяничність шкіри й склер, а також виражений біль у м'язах. На 4-5 день олігурію – тахікардія, анемія та геморагічний синдром, який вражає внутрішні органи.
• Безжовтянична — має інкубаційний період від 2 до 10 днів. Характерними симптомами є підвищена температура, слабкість, менінгеальні ознаки, олігоанурія та дисеміноване внутрішньосудинне згортання (ДВЗ-синдром).

Для діагностики застосовуються:

• виявлення антитіл у парних зразках сироватки;
• посів крові на культурні середовища;
• проведення клінічного та біохімічного аналізів крові;
• клінічний аналіз сечі;
• ідентифікацію конкретної ДНК або РНК методом ПЛР або ОТ-ПЛР.

За необхідності можуть проводитися додаткові інструментальні обстеження, такі як:

• ЕКГ (електрокардіографія),
• ЕхоКГ (ехокардіографія),
• рентгенографія органів грудної клітини.

Іноді потрібні висновки інших вузькопрофільних спеціалістів, таких як невролог чи нефролог.

Методи лікування

Лікування лептоспірозу вимагає комплексного підходу, що включає кілька важливих етапів:

• Антибактеріальна терапія — основний метод лікування, зазвичай із застосуванням пеніцилінів або тетрациклінів, залежно від стадії хвороби та клінічних показників пацієнта.
• Імунотерапія — введення гамма-глобуліну, що сприяє підвищенню захисних сил організму, особливо при імунодефіциті чи важкому стані хворого.
• Детоксикаційна терапія — зменшити інтоксикацію та підтримати функції нирок і захворювання за допомогою контролю електролітного балансу та відновлення нормального об’єму рідини.
• Симптоматичне лікування — необхідні заходи для серцево-судинної системи, зупинка кровотечі та відновлення кислотно-лужного балансу.

При важких формах лептоспірозу, які часто реєструються у високоризикованих регіонах України, таких як Чернігівська область, може знадобитися госпіталізація в реанімаційне відділення для підтримки життєво важливих функцій. В Україні ці процедури більш доступні в інфекційних відділеннях лікарень, а лікування фінансується державою.

Профілактика

Основна стратегія профілактики лептоспірозу в Україні — це боротьба з гризунами, контроль за станом джерел води, а також інформування населення про ризики. Крім того, в місцевості, де випадки захворювання на лептоспіроз особливо високі, важливо використовувати захисний одяг, уникати споживання сирої води, а також не купатися у воді без видимої перевірки їх якості.

Хоча вакцинація людей від лептоспірозу поки що недоступна в Україні, однак проводиться вакцинація тварин, зокрема собак, вакцинами із штамів L.canicola і L.icterohaemorragiae, оскільки вони можуть бути резервуаром інфекції.

Висновок

Лептоспіроз — серйозне захворювання, яке вимагає швидкої реакції. В умовах підвищення моніторингу захворюваності в Україні, особливо серед осіб високого ризику, важливою є інформованість про симптоматику, профілактику та своєчасне лікування. Відвідування лікаря при перших ознаках інфекції — головний фактор для успішного лікування хвороби без важких ускладнень.

ДЖЕРЕЛО: МОЗ України

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.