Рахувати кроки чи стежити за годинником, щоб подовжити життя?

Рекомендації щодо вправ зазвичай зосереджуються на тривалості фізичної активності. Наприклад, Всесвітня організація охорони здоров'я рекомендує принаймні 150 хвилин помірної фізичної активності на тиждень. Новий аналіз даних дослідження жіночого здоров’я, опублікованого в JAMA Internal Medicine, припустив, що кількість кроків також може бути корисним показником. Декому таку рекомендацію легше виконати.

«Не так легко відстежити, як довго ви були помірно активними протягом певного тижня», — написав Кері П. Гросс, доктор медичних наук, з факультету медицини Єльського університету в Нью-Гейвені, штат Коннектикут, у редакційній статті. «Порахувати кроки може бути легше для деяких людей, особливо тому, що більшість носить телефон, який може служити крокоміром».

Рекомендація 10 000 кроків

Проте немає обґрунтованих рекомендацій щодо підрахунку кроків, частково через відсутність наукових доказів, які б пов’язували кроки зі смертністю та серцево-судинними захворюваннями. Часто цитовані 10 000 кроків на день виникли в результаті маркетингової кампанії в Японії в 1960-х роках.

Дослідницька група під керівництвом доктора медичних наук Рікути Хамайї з відділу превентивної медицини Бригама та жіночої лікарні в Бостоні проаналізувала дані учасників дослідження жіночого здоров’я. У цьому клінічному дослідженні в Сполучених Штатах з 1992 по 2004 рік вивчалося використання аспірину та вітаміну Е для профілактики раку та серцево-судинних захворювань.

Поточний аналіз включав 14 399 жінок у віці ≥ 62 років, у яких не було серцево-судинних захворювань або раку. У період з 2011 по 2015 рік вони вимірювали свою фізичну активність і кількість кроків протягом 7 днів за допомогою акселерометра. За ними спостерігали в середньому 9 років.

Зменшення ризику з обома параметрами

Помірна фізична активність серед учасників становила в середньому 62 хвилини на тиждень із середньою щоденною кількістю кроків 5183. Хамайя та його колеги виявили, що обидва параметри фізичної активності були пов’язані з нижчою смертністю та зниженим ризиком серцево-судинних захворювань.

Учасники, які займалися спортом середньої інтенсивності більше ніж рекомендовані 150 хвилин на тиждень, мали на 32% менший ризик смертності, ніж ті, хто був найменш фізично активним. Жінки з > 7000 кроків на день мали на 42% менший ризик смертності, ніж ті, що мали найменшу кількість кроків на день.

За даними Хамаї та його команди, жінки з трьох найкращих квартилів фізичної активності пережили жінок із найнижчого квартиля в середньому на 2,22 місяця (час) або 2,36 місяця (кроки). Перевага у виживанні не залежала від індексу маси тіла.

Для кінцевої точки серцево-судинних захворювань (інфаркт, інсульт і серцево-судинна смертність) дослідники спостерігали подібні результати, як і для смертності.

Більше способів досягти мети

Хамайя підкреслив важливість пропонувати кілька способів виконання рекомендацій щодо фізичних вправ: «Для деяких, особливо молодих людей, фізична активність включає такі види спорту, як теніс, футбол, ходьба або повільний біг. Усе це можна добре відстежувати за допомогою підрахунку кроків. Але для інших активність означає їзду на велосипеді або плавання, що легше виміряти тривалістю».

Для Гросса нові висновки створюють основу для використання підрахунку кроків для встановлення цілей щодо фізичної активності — як під час індивідуального консультування пацієнтів, так і в офіційних рекомендаціях. Однак він підкреслив, що необхідні подальші дослідження.

«Результати необхідно відтворити в різних групах населення, не тільки серед чоловіків і молодих людей, але також серед етнічних меншин і населення з низькими доходами, які часто мають менше часу і місця для структурованої фізичної активності».