Чому акушерський анамнез має значення при оцінці ризику серцево-судинних захворювань у жінок з аутоімунними захворюваннями

Системне аутоімунне захворювання визнано основним фактором ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ), але менш визнаним серцево-судинним фактором ризику є історія ускладнень вагітності, включаючи прееклампсію, тож кардіологи та ревматологи повинні брати до уваги історію акушерського анамнезу при лікуванні пацієнтів з аутоімунними захворюваннями, сказав фахівець з репродуктивного здоров'я в ревматології учасникам 4-ї щорічної конференції з кардіометаболічного ризику у запальних станах.

«Аутоімунні захворювання, зокрема вовчак, підвищують ризик як серцево-судинних захворювань, так і материнських плацентарних синдромів», – Ліза Р. Саммарітано, доктор медичних наук, професор лікарні спеціальної хірургії в Нью-Йорку та фахівець з питань репродуктивного здоров'я у ревматологічних пацієнтів.

«Для тих пацієнтів, які мають ускладнення під час вагітності, ці хвороби збільшують їх і без того підвищений ризик пізніх серцево-судинних захворювань».

Ризик ССЗ

Анамнез  системного червоного вовчака (СЧВ) та проблемної вагітності може бути подвійним ризиком серцево-судинних захворювань. Саммарітано процитувала метааналіз 2022 року, який показав, що пацієнти з СЧВ мали у 2,5 раза більший ризик інсульту і майже втричі більший ризик інфаркту міокарда, ніж люди без СЧВ.

Материнські плацентарні синдроми включають втрату вагітності, маленький для гестаційного віку плід, прееклампсію, відшарування плаценти та внутрішньоутробну смерть плода.

Гіпертонічні стани під час вагітності, яка раніше називались несприятливими наслідками вагітності, включають гестаційну гіпертензію, прееклампсію та еклампсію.

Ускладнена вагітність може мати несприятливий вплив на післяпологове серцево-судинне здоров'я матері, зазначає Саммарітано, факт, підтверджений серцево-судинним здоров'ям після материнських плацентарних синдромів: популяційне ретроспективне когортне дослідження та метааналіз 2007 року, який виявив, що прееклампсія в анамнезі подвоює ризик венозної тромбоемболії, інсульту та ішемічної хвороби серця до 15 років після вагітності.

«Завжди важливо отримати інформацію про історію репродуктивного здоров'я від пацієнтів з аутоімунними захворюваннями», – сказала Саммарітано в інтерв'ю Medscape Medical News.

«Це неодмінна умова будь-якої історії хвороби. У звичайних умовах це включає не тільки історію вагітності, але й використання контрацепції у жінок репродуктивного віку. Незапланована вагітність може призвести до несприятливих наслідків при активному або важкому аутоімунному захворюванні або при використанні тератогенних препаратів».

Історія вагітності може бути фактором серцево-судинного здоров'я жінки понад 15 років після пологів, навіть якщо жінка більше не планує вагітність або знаходиться в менопаузі. «Таким чином, ці знання важливі для оцінки профілю ризику кожної жінки для ССЗ на додаток до звичайних традиційних факторів ризику«, – сказала Саммарітано.

«Це ще важливіше для жінок з аутоімунними розладами, які, як було показано, мають вже підвищений ризик ССЗ незалежно від історії вагітності, ймовірно, пов'язаний з хронічним запальним станом та іншими аутоімунними факторами, такими як наявність антифосфоліпідних антитіл [aPL] або використання кортикостероїдів».

Терміни початку захворювання також є важливими, сказала вона. «У пацієнтів з СЧВ, наприклад, початок ССЗ набагато раніше, ніж у загальній популяції», – сказав Саммарітано. «В результаті ці пацієнти, ймовірно, повинні бути оцінені на предмет ризику — як традиційних, так і інших факторів ризику — раніше, ніж загальна популяція, особливо якщо є несприятливий акушерський анамнез».

Раніше жінки з аутоімунним захворюванням, включаючи СЧВ та антифосфоліпідний синдром, які вагітні, повинні бути отримати для профілактики прееклампсії низьку дозу аспірину, вказує Саммарітано. «Чи потрібен кожному пацієнту з СЧВ це все ще невідомо, але, безумовно, ті, хто має в анамнезі захворювання нирок, гіпертонію або антитіла aPL, очевидно, отримують цю терапію», – додала вона.

Докази, що підтверджують ефективність  гідроксихлорохіну (HCQ) у цих пацієнтів, суперечливі, але Саммарітано вказала два метааналізи, один у 2022 році, а інший у 2023 році, які показали, що HCQ знизив ризик прееклампсії у жінок.

«Чітка перевага HCQ у запобіганні ускладненням материнських захворювань, включаючи загострення, означає, що ми рекомендуємо його всім пацієнтам з СЧВ на початковому рівні та під час вагітності», – сказала Саммарітано.

 «Користь або оптимальне використання цих ліків при інших аутоімунних захворюваннях менш вивчене та менш певне».

Саммарітано додала у своїй презентації: «Нам дійсно потрібна краща терапія, і, сподіваюся, вона буде впроваджена найближчим часом, але я думаю, що завдання, особливо для практикуючих ревматологів та кардіологів, полягає в тому, щоб почати збирати акушерський анамнез також. Багато з нас цього не виконує. На цей час це не здається актуальним, але насправді це стосується довгострокового ризику серцево-судинних захворювань пацієнта».

Кейс про лікування під час вагітності

Профілактика ускладнень вагітності у пацієнтів з аутоімунним захворюванням може бути досяжною, вказує Medscape Medical News після презентації Самарітано, Тарін Янгштейн, MBBS, ревматолог-консультант і співдиректор Центру передового досвіду з досліджень васкуліту, Імперського коледжу Лондона, Лондон, Англія. На щорічній зустрічі Американського коледжу ревматології 2023 року її група повідомила про безпеку та ефективність продовження тоцилізумабу у вагітних жінок з артеріїтом Такаясу, васкулітом великих судин, який переважно вражає жінок репродуктивного віку.

«Традиційно відбувається так, що ви припините прийом біологічного препарат, особливо до початку третього триместру, через безпеку та побоювання, що моноклональні антитіла активно транспортуються через плаценту, а це означає, що дитина отримає набагато більше концентрації препарату, ніж мама», – сказав Янгштейн.

Це ситуація, за якою лікарі повинні уважно стежити, сказала вона. «Мама дарує свою імунну систему дитині, але і ліки також».

«У пацієнтів з високим ризиком ми б розділяли прийняття рішення з пацієнтом», – продовжив Янгштейн. «Ми вирішили, що для нас занадто високий ризик припинити препарат, тому ми продовжували використовувати інгібітор інтерлейкіну-6 [IL-6] протягом усієї вагітності».

Дані групи Янгштейна показали, що вагітні жінки з артеріїтом Такаясу, які продовжували інгібуючу терапію IL-6, мали здорові пологи в термін.

«Ми показали, що це відносно безпечно, але ви повинні бути дуже обережними у спостереженні за дитиною», – сказала вона. Це включає в себе не вводити дитині будь-які живі вакцини при народженні, тому що вона матиме високий рівень гальмування IL-6.

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com/

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.