Серповидно-клітинна генна терапія «справді трансформує»

Нещодавно схвалений продукт генної терапії для серповидно-клітинної анемії, lovotibeglogene autotemcel, призвів до тривалої ремісії захворювання на термін до 5 років і майже повного усунення небезпечних і виснажливих вазооклюзійних явищ, відповідно до результатів тривалого подальшого дослідження.

Зокрема, одноразова інфузія lovotibeglogene autotemcel призвела до повного зникнення вазооклюзійних явищ у 88% пацієнтів, при цьому у 94% досягнуто повного зникнення важких явищ. Усі 10 підлітків у дослідженні досягли повного вирішення вазооклюзійних явищ. У більшості пацієнтів не було вазооклюзійних явищ під час останнього спостереження.

«Це одноразове, по-справжньому трансформаційне лікування за допомогою lovotibeglogene autotemcel», — сказала провідний автор Джулі Кантер, доктор медичних наук, директор клініки серповидно-клітинних захворювань дорослих в Університеті Алабами в Бірмінгемі, на брифінгу для ЗМІ тут, в Американському товаристві Щорічна зустріч гематології (ASH) 2023. Генна терапія може по суті усунути вазооклюзійні події у пацієнтів із серповидно-клітинною анемією та привести до нормального рівня гемоглобіну, додав Кантер.

«Для тих, хто відвідував стаціонар і піклувався про підлітків, яких госпіталізували з больовим кризом кілька разів на рік», побачити ці результати «настільки переконливо», — прокоментувала Сара О’Брайен, доктор медичних наук, педіатр-гематолог у Національній дитячій лікарні. в Колумбусі, штат Огайо, яка модерувала брифінг, але не брала участі в дослідженні.

Рекомендуємо ознайомитись із навчальними курсами:

• Залізодефіцитна анемія
• Що таке анемія?

Один і готово

Серповидно-клітинна анемія, виснажливе та потенційно небезпечне для життя захворювання крові, вражає приблизно 100 000 людей у ​​США.

У людей із цим захворюванням спостерігається мутація гемоглобіну, яка змушує червоні кров’яні клітини мати аномальну форму серпа. Ці серповидні клітини блокують потік крові, в кінцевому підсумку позбавляючи тканини кисню, що призводить до пошкодження органів і сильного болю, відомих як вазооклюзійні події.

8 грудня Управління з контролю за продуктами й ліками США (FDA) схвалило lovotibeglogene autotemcel для пацієнтів віком від 12 років із серйозною серповидно-клітинною анемією разом з іншою терапією редагування генів, яка називається exagamglogene autotemcel або exa-cel. Ці дві терапії використовують різні підходи до редагування генів — exa-cel першим використовує інструмент редагування генів CRISPR, тоді як lovotibeglogene autotemcel використовує лентивірусний вектор.

Обидва є одноразовими клітинними генними методами одноразової дози.

За допомогою lovotibeglogene autotemcel пацієнти спочатку проходять режим переливання крові та мієлоаблативне кондиціонування бусульфаном для збору клітин, які потім можуть бути генетично модифіковані. Зібрані клітини пацієнта модифікують антисерпоподібною версією гемоглобіну А, HbAT87Q. Потім пацієнти отримують інфузію цих відредагованих клітин і залишаються в лікарні під час приживлення та відновлення.

Кантер представив довгострокові дані спостереження за 47 пацієнтами, які брали участь у дослідженнях фази 1/2 та фази 3lovotibeglogene autotemcel.

Усі пацієнти мали стабільні рівні HbAT87Q від 6 місяців до останнього спостереження в середньому 35,5 місяців.

Більшість пацієнтів досягли стійкої відповіді на глобін під час останнього контрольного візиту.

Серед 34 пацієнтів, які підлягали оцінці, у 88% вазооклюзійні події повністю зникли через 6–18 місяців після інфузії, включаючи всіх 10 пацієнтів підліткового віку. Майже всі пацієнти (94%) досягли повного зникнення серйозних вазооклюзійних явищ.

У небагатьох пацієнтів, у яких після лікування спостерігалися вазооклюзійні явища, ці особи все ж досягли значного скорочення кількості госпіталізацій і днів у лікарні.

Серед 20 пацієнтів, за якими спостерігали щонайменше 3 роки, більш ніж у половини спостерігалося клінічно значуще покращення інтенсивності болю, перешкод болю та втоми.

Більшість побічних реакцій, пов’язаних з лікуванням, виникали протягом 1 року після інфузій lovo-cel і були в основному пов’язані з кондиціонуванням бусульфаном. Жодного випадку венооклюзійної хвороби печінки, відмови трансплантата або реакції трансплантат проти хазяїна не було, і у пацієнтів не було ускладнень, пов’язаних з вірусним вектором. Жоден пацієнт, у якого в анамнезі був інсульт до терапії lovotibeglogene autotemcel, не зазнав інсульту після терапії.

Один пацієнт помер на початковому етапі від значного серцево-легеневого захворювання, пов’язаного з серповидно-клітинною анемією, але смерть вважалася не пов’язаною з терапією lovotibeglogene autotemcel.

Побачити одноразове лікування, яке по суті викорінює вазооклюзійні явища, «справді немає собі рівних», — сказав Стівен Пайп, доктор медичних наук зі Школи медицини Мічиганського університету в Енн-Арборі, який представив дані іншого дослідження на брифінгу.

Однак, зазначив Кантер, «важливо підкреслити, що багато з цих осіб приходять на цю терапію зі значними захворюваннями та ускладненнями на кінцевих етапах, і це буде те, за чим нам справді потрібно буде стежити в довгостроковій перспективі, щоб зрозуміти, наскільки ця терапія може стабілізувати або усунути ці ускладнення».

ДЖЕРЕЛО: https://www.medscape.com