Як довго можна не спати?

Протягом дивовижних 11 днів і 25 хвилин 17-річний Ренді Гарднер не спав під час проєкту наукового ярмарку середньої школи в Каліфорнії в 1963 році, встановивши світовий рекорд за тривалістю неспання. Повідомляється, що інші люди побили цей рекорд — у 1986 році Роберт Макдональд не спав 18 днів і майже 22 години — але ніхто не перебував під таким пильним наглядом або медичним контролем, як Гарднер.

Книга рекордів Гіннеса більше не враховує цей подвиг; у 1997 році вони припинили прийом нових матеріалів через «вроджену небезпеку, пов’язану з депривацією сну». Але які ці небезпеки? Що відбувається з людьми, які зазнають тривалої депривації сну?

Сон необхідний для виконавчих, емоційних і тілесних функцій, а недостатній сон може підвищити ризик кількох захворювань, включаючи діабет, серцеві захворювання, ожиріння та депресію, згідно з Центрами контролю та профілактики захворювань.Експерти кажуть, що людям потрібно 6-8 годин сну з однаковим інтервалом кожні 24 години. Але це не рідкість для людей, особливо для студентів, щоб займатись чимось всю ніч і не спати протягом 24 годин.

На цьому етапі депривації сну може бути важко розрізнити сон і неспання, сказав доктор Орен Коен, спеціаліст із медицини сну в лікарні Маунт-Сінай у Нью-Йорку. Коли хтось перебуває 24 години без сну, його мозкова активність уже показує сигнали про те, що він перебуває на межі сну та неспання, навіть якщо він виглядає так, ніби він не спить. Це називається вторгненням у сон або мікросоном. Люди, які відмовляються від годин сну, здаються несплячими, але їхній мозок мимоволі впадає в якийсь ненормальний сон, який може включати інтервали неуважності чи галюцинації.

Але важко точно визначити, скільки часу люди можуть протриматися без сну, а також часову шкалу виникаючих побічних ефектів. Хронічна депривація сну, коли людина не спить протягом тривалого періоду, є настільки руйнівною, що досліджувати її на людях неетично. Його навіть використовували як форму психологічних тортур.

Хоча тривалу депривацію сну неможливо вивчити, у нас є дані про людей із рідкісною спадковою хворобою, яка називається фатальним сімейним безсонням (FFI). Ці пацієнти мають генетичну мутацію, яка спричиняє накопичення аномального білка в мозку і прогресивне погіршення сну. Їхні тіла починають псуватися, і вони врешті-решт гинуть, оскільки аномальний білок накопичується та пошкоджує клітини їх мозку. Розлад вбиває більшість пацієнтів в середньому протягом 18 місяців.

Дослідження 1989 року на щурах показали, що тварини могли не спати лише від 11 до 32 днів, перш ніж неспання вбило їх.

Дослідження на людях 2019 року опубліковане в «Nature and Science of Sleep» було виявлено, що пильність і пильність учасників були відносно нормальними до 16 годин без сну. Але після 16 годин їхня втрата уваги значно зросла і була ще гіршою для учасників із хронічним безсонням. Дослідження 2000 року виявили, що неспання протягом 24 годин знижує координацію рук і очей співставно з вмістом алкоголю в крові 0,1%. За даними клініки Клівленда, 24-годинна депривація сну включала скорочення часу реакції, невиразну мову, порушення прийняття рішень, погіршення пам’яті та уваги, дратівливість, порушення зору, слуху та координації рук і очей, а також тремтіння.

Дослідники клініки Клівленда повідомили, що через 36 годин у безсонних людей у ​​крові можуть підвищитися маркери запалення і навіть розвинутися гормональний дисбаланс і сповільнитися метаболізм. Існує мало досліджень щодо того, що відбувається через 72 години, але люди можуть впадати в тривогу, депресію, галюцинації та проблеми з виконавчою функцією.

Дослідження лікарів США показали, що порушення сну посилює вигорання та ризик медичної помилки. Згідно з дослідженням 2021 року в журналі «Medical Education», лікарі-хірурги в Ізраїлі показали «більшу імпульсивність, уповільнену когнітивну обробку та погіршення виконавчих функцій», після 26-годинної робочої зміни. Позмінні працівники також піддаються високому ризику отримати наслідки порушення сну, тому що вони, як правило, недостатньо відпочивають, не завжди можуть спати в один і той же час і часто змушені спати при світлі, що суперечить природному циклу сну і пробудження.

Дуже важливо знати, що ви не можете просто компенсувати недосипання завтра чи на вихідних. Депривація сну накопичується, тому ті, хто не висипається, відчувають свого роду борг у сні. І на кожну втрачену годину сну для відновлення потрібно цілих вісім годин сну.

Обмеження сну ризиковане також з іншої причини: навіть якщо вплив на увагу може бути серйозним, ви самі цього можете не помітити. Подібно до того, як хтось у стані алкогольного сп’яніння вважає, що йому добре керувати автомобілем, той, хто недосипає, може почуватися добре або навіть отримати друге дихання.

ДЖЕРЕЛО: https://www.livescience.com/