Кишкові інфекції — результати опитування

Пацієнт з гострою кишковою інфекцією (ГКІ) може потрапити на прийом до лікаря будь-якої спеціальності. 

Рівень захворюваності ГКІ в дітей у 2,5 — 3 раза вищий порівняно з дорослими. Половина зареєстрованих випадків захворювань становлять діти раннього віку (до 3 років). Також саме влітку зростає рівень захворюваності на діарею мандрівників. 

Лікування кишкових інфекцій у дітей в Україні регламентовано Наказом МОЗ України від 09.07.2004 №354 «Про затвердження Протоколів діагностики та лікування інфекційних хвороб у дітей» (далі — Наказ 354). Лікування гострих діарейних розладів мандрівників — Настановою № 00043, що створена DUODECIM Medical Publications, Ltd (далі — Настанова).

З метою визначення обізнаності лікарів аудиторії «Аксемедін» щодо діагностики кишкових інфекцій, на нашій платформі було проведено опитування, з результатами якого пропонуємо вам ознайомитися.

Найчастішими збудниками гострих кишкових інфекцій у дітей є віруси (Наказ 354). Правильну відповідь на це запитання дали 42% лікарів, що взяли участь в опитуванні. Найчастіше причиною секреторної діареї у дітей раннього віку є ротавірус, який клінічно характеризується водянистими випорожненнями без патологічних домішок (70% лікарів-респондентів знають, що кров’янисті домішки не характерні для ротавірусної інфекції), багаторазовим блюванням, а також наявністю катаральних явищ верхніх дихальних шляхів (закладеність носа, зернистість задньої стінки глотки, покашлювання).

Діареї підрозділяються на: 

• інвазивні (запальні, кров'янисті);
• секреторні (незапальні, водянисті) (Наказ 354).

Про це знають 36% лікарів, що взяли участь в опитуванні.

Секреторні діареї в переважній більшості випадків викликаються вірусами, деякими бактеріями, що виділяють ентеротоксин, простійшими. Інвазивні діареї — захворювання, що викликаються переважно бактеріями (Наказ 354). Правильно відповіли 59% лікарів-респондентів.

• У випадку сальмонельозу захворювання перебігає переважно у вигляді гастроінтестинальної форми, в деяких випадках збудник може проникати в кров, що супроводжується позакишковими гнійними вогнищами інфекції та розвитком септичних форм захворювання. 67% лікарів, що взяли участь в опитуванні, правильно це вказали. 
• Клінічними особливостями сальмонельозу у новонароджених є нормальна температура тіла, відсутність блювання і виражений гепатолієнальний синдром, про що знають 34% лікарів-респондентів.
• У разі холери виникає секреторний тип діареї (правильно відповіли 44% учасників опитування), який зумовлює надмірне виділення води у просвіт кишечника. Тому на фоні нормальної температури тіла виникають часті рідкі випорожнення з консистенцією рисового відвару.
• Збудник дизентерії переважно уражає товстий кишечник, тому особливості клінічної симптоматики – це вираженість інтоксикаційного синдрому, брак зневоднення, наявність тенезмів, випорожнення мають вигляд «ректального плювка» з великою кількістю патологічних домішок (слизу, гною та крові). Про це знають 43% лікарів, які відповідали на запитання.
• Основна маса єрсиній, долаючи захисний бар’єр шлунка, призводить до розвитку катарально-ерозивного гастродуоденіту. Надалі єрсинії накопичуються у клубовій кишці, де відбувається їх адгезія до епітеліальних клітин клубової і сліпої кишки, переважно в ділянці пеєрових бляшок.Y. еnterocolitica проникає в епітеліоцити, спостерігається цитотоксичне ушкодження цитоплазми і розмноження бактерій на поверхні епітелію. Розвивається термінальний ілеїт, рідше – апендицит. Проникнення єрсиній у регіональні лімфовузли спричинює мезаденіт. 36% лікарів-учасників опитування правильно відповіли на це запитання.

• Діарея не є типовим симптомом у разі черевного тифу. Про це знають 27% лікарів-респондентів.

Розрізняють 3 типи зневоднення: ізотонічний, гіпертонічний (вододефіцитний) та гіпотонічний (соледефіцитний) (Наказ 354). Правильно відповіли 36% лікарів.

Зазвичай діарея в мандрівників («діарея мандрівників»), починається протягом першого тижня подорожі. Збудником частіше є бактерія, рідше — вірус або паразит. Приблизно в однієї третини мандрівників виявляють більше одного виду патогенних бактерій.

Діарея мандрівників у понад 90% має легкий чи помірний ступінь та минає без втручання. Потребують госпіталізації до 1% пацієнтів. Ця хвороба зазвичай минає самостійно та в бактеріологічній діагностиці немає потреби. Тому немає необхідності брати зразок калу для дослідження у всіх пацієнтів. Серологічні методи (антитіла до сальмонели, кампілобактеру та єрсинії) не доцільні в контексті оцінки етіології на ранньому етапі захворювання. Доказів ефективності пробіотиків у разі лікування діареї мандрівників не існує.

Редакція платформи «Аксемедін» дякує всім лікарям, що взяли участь в опитуванні.