Чи всі пробіотики діють? Докази свідчать, що ні

Пробіотики часто сприймають як єдину групу засобів із приблизно однаковою дією. Насправді їхній клінічний ефект залежить від конкретного штаму мікроорганізму, дози, тривалості застосування, захворювання та особливостей пацієнта. Сучасні дані свідчать, що рекомендація просто «приймати пробіотик» без уточнення конкретної клінічної мети є недостатньою. Позитивний результат дослідження одного штаму не можна автоматично переносити на інший штам, навіть якщо вони належать до одного виду бактерій.

Аналіз великої кількості систематичних оглядів і метааналізів рандомізованих досліджень показує, що пробіотики можуть бути корисними при окремих станах, однак результати суттєво відрізняються залежно від штаму, захворювання та популяції пацієнтів.

Де пробіотики можуть бути корисними

Доказова база різного рівня існує щодо застосування окремих пробіотичних штамів для:

• профілактики деяких випадків діареї, пов’язаної з антибіотикотерапією;
• окремих функціональних розладів кишечника;
• певних ситуацій при запальних захворюваннях кишечника;
• закрепу;
• окремих станів у новонароджених і дітей.

Проте навіть у межах одного захворювання ефективність різних пробіотиків може істотно відрізнятися.

Наприклад, при синдромі подразненого кишечника окремі штами можуть зменшувати певні симптоми, тоді як для інших переконливого ефекту не виявлено. Тому твердження «пробіотики допомагають при синдромі подразненого кишечника» є надто загальним. Коректніше оцінювати, який саме штам досліджувався, у якій дозі, протягом якого часу та для якого конкретного симптому.

Так само немає достатніх підстав вважати, що будь-який пробіотик автоматично «відновлює» або збільшує різноманіття кишкової мікробіоти. У частині досліджень у здорових людей значущих змін різноманіття мікробіоти після приймання пробіотиків не виявляли.

Кількість різних мікроорганізмів у складі пробіотичного засобу сама по собі не визначає його клінічну ефективність. Якщо конкретна комбінація штамів не досліджувалася в якісних клінічних випробуваннях, не можна припускати, що поєднання кількох мікроорганізмів буде ефективнішим за один добре вивчений штам.

Так само більша кількість життєздатних мікроорганізмів у дозі не означає автоматично більшої користі. Значення мають:

• конкретний штам;
• клінічне показання;
• доза;
• тривалість застосування;
• характеристики пацієнта.

Тому оцінювати пробіотик лише за кількістю штамів або високою дозою некоректно.

Безпека залежить від стану пацієнта

Для більшості здорових людей пробіотики загалом добре переносяться. Найчастіше можливі легкі шлунково-кишкові симптоми, зокрема здуття або дискомфорт.

Проте пробіотики не можна вважати абсолютно безпечними для всіх. Особливої обережності потребують:

• тяжкохворі пацієнти;
• люди з вираженим імунодефіцитом;
• пацієнти у критичному стані;
• окремі категорії недоношених або тяжкохворих новонароджених.

У таких групах у рідкісних випадках описані серйозні інфекційні ускладнення, тому рішення про застосування пробіотиків має бути індивідуальним.

Перегляньте записи:

Перед застосуванням пробіотика варто оцінити:

• для якого саме захворювання або симптому він призначається;
• чи досліджений конкретний штам у цій клінічній ситуації;
• чи відповідає доза тій, що використовувалась у дослідженнях;
• якою має бути тривалість приймання;
• чи має пацієнт фактори ризику небажаних реакцій.

Таким чином, питання полягає не в тому, чи працюють пробіотики загалом, а в тому, чи має конкретний штам доведену користь для конкретного клінічного показання. Сучасні дані не підтримують універсального застосування довільних пробіотичних комплексів «для мікробіому» або загального зміцнення здоров’я. Користь можлива, але вона повинна бути підтверджена для конкретного штаму, конкретної дози та конкретної клінічної ситуації.

ДЖЕРЕЛО: Medscape

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.