Зміни індексу тригліцериди–глюкоза та подальший ризик гіперурикемії

Індекс тригліцериди–глюкоза (TyG) — простий показник, який розраховують за рівнями глюкози та тригліцеридів натще і використовують у дослідженнях як непрямий маркер інсулінорезистентності. Нові дані свідчать, що значення може мати не лише одноразово підвищений TyG, а й його зростання протягом року.

У ретроспективному когортному дослідженні проаналізували дані 21 188 дорослих, які проходили щорічні медичні обстеження протягом 2023–2025 років. До основного аналізу включали лише людей, які до 2024 року не мали гіперурикемії. Дослідники оцінили зміну TyG між 2023 і 2024 роками, а потім визначали появу гіперурикемії у 2025 році.

Основні результати

Протягом наступного року гіперурикемія виникла у 1 171 учасника — 5,5% досліджуваної групи. Після врахування початкового рівня TyG, віку, статі, рівня сечової кислоти та функції нирок більше однорічне зростання індексу залишалося незалежно пов’язаним із вищим ризиком гіперурикемії.

Збільшення TyG на одне стандартне відхилення асоціювалося приблизно з 12% вищим ризиком розвитку гіперурикемії: відношення ризиків становило 1,120. Альтернативний статистичний аналіз із використанням початкових показників функції нирок і сечової кислоти дав подібний результат — близько 14% підвищення ризику.

Такий зв’язок біологічно можливий, оскільки інсулінорезистентність і пов’язані з нею метаболічні порушення можуть впливати на обмін сечової кислоти та її виведення нирками. Тому погіршення метаболічного профілю потенційно може супроводжуватися поступовим підвищенням ризику гіперурикемії.

Перегляньте запис:

Водночас важливий результат дослідження стосувався реальної прогностичної користі TyG. Додавання однорічної зміни цього індексу до моделі, яка вже враховувала інші фактори ризику, підвищило C-статистику лише з 0,801 до 0,803. Тобто хоча зміна TyG статистично пов’язана з розвитком гіперурикемії, вона майже не покращувала здатність визначити, у кого саме виникне захворювання.

Практичне значення

Отримані результати підтримують зв’язок між метаболічним здоров’ям, інсулінорезистентністю та обміном сечової кислоти. Динаміка TyG може бути корисною насамперед як дослідницький маркер метаболічних змін у популяції. Однак наразі цей показник не слід розглядати як окремий клінічний тест для прогнозування гіперурикемії. Рівень сечової кислоти, функція нирок та інші відомі фактори ризику залишаються значно важливішими для оцінки конкретного пацієнта.

Дослідження також було спостережним і ретроспективним, тому воно не доводить, що саме підвищення TyG спричиняє гіперурикемію. Крім того, дані отримані в одному медичному центрі, що може обмежувати їх перенесення на інші популяції.

Таким чином, зростання індексу TyG протягом року було пов’язане з подальшим підвищенням ризику гіперурикемії, незалежно від початкового TyG, рівня сечової кислоти та функції нирок. Проте додаткова прогностична цінність показника виявилася дуже невеликою, тому його клінічна роль потребує подальшого вивчення.

ДЖЕРЕЛО: Link.springer

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.