Чи може вітамін С уповільнити розвиток передлейкемічних станів? Учені діляться результатами перших клінічних випробувань

Вітамін С може впливати на епігенетичну регуляцію клітин крові, активуючи ферменти TET, які беруть участь у деметилюванні ДНК і контролі експресії генів. Порушення їхньої функції, зокрема внаслідок мутацій гена TET2, пов’язане з розвитком мієлоїдних неоплазій. Дослідники перевірили, чи може пероральне застосування аскорбінової кислоти впливати на перебіг клональної цитопенії невизначеного значення (CCUS) та мієлоїдних неоплазій низького ризику.

У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні взяли участь 109 пацієнтів. Протягом 12 місяців 55 учасників отримували 1000 мг вітаміну С на добу, а 54 — плацебо. Основним критерієм оцінювання була швидкість росту патологічного клону клітин.

Основні результати

Вітамін С не продемонстрував статистично значущого впливу на швидкість клонального росту, тому основної кінцевої точки дослідження досягнуто не було. Водночас у групі вітаміну С спостерігали зміни профілю запальних цитокінів, що може свідчити про певну біологічну активність терапії.

Серйозні небажані явища виникали рідше серед пацієнтів, які отримували вітамін С:

• 33% — у групі вітаміну С;
• 57% — у групі плацебо.

Анемія, пневмонія, гострий асептичний артрит і внутрішні кровотечі реєструвалися рідше на тлі застосування вітаміну С. Водночас шлунково-кишкові розлади в цій групі виникали частіше.

Особливу увагу привернули результати тривалого спостереження. За медіани 33,6 місяця було зафіксовано 35 смертей:

• 11 — у групі вітаміну С;
• 24 — у групі плацебо.

Загальна виживаність була вищою серед пацієнтів, які отримували вітамін С. Однак цей показник не був основною кінцевою точкою дослідження, тому результат потребує підтвердження у масштабніших рандомізованих випробуваннях.

Практичне значення

Отримані дані не підтверджують, що вітамін С здатний безпосередньо стримувати клональне розростання при CCUS або мієлоїдних неоплазіях низького ризику. Водночас результати свідчать про його біологічну активність і прийнятний профіль безпеки у досліджуваній популяції. Потенційне покращення загальної виживаності є перспективним сигналом, однак наразі не може розглядатися як доведена перевага лікування.

Результати дослідження не є підставою для самостійного застосування високих доз вітаміну С або зміни стандартної тактики спостереження та лікування пацієнтів із CCUS чи ранніми мієлоїдними неоплазіями.

ДЖЕРЕЛО: Аcsjournals

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.