Пацієнти з онкологічними захворюваннями мають значно вищий ризик психічних розладів після встановлення діагнозу

Діагноз раку може впливати не лише на фізичне здоров’я, а й на психічний стан пацієнта. Нове дослідження за участю майже 300 000 данських пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які раніше не мали психічних розладів, показало, що після встановлення діагнозу раку ризик розвитку психічного розладу в подальшому житті був приблизно вдвічі вищим порівняно з людьми без раку.

Дослідження показало суттєву різницю між людьми з онкологічним захворюванням і людьми без такого діагнозу щодо подальшого розвитку психічних розладів. За даними авторів, у кожного другого пацієнта протягом 25 років після встановлення діагнозу раку реєстрували психічний розлад.

Найвищий ризик спостерігався протягом першого року після встановлення онкологічного діагнозу. У цей період ризик розвитку психічного розладу, що призводив до госпіталізації або призначення лікарських засобів для лікування психічних розладів, зростав приблизно у 5 разів. Надалі ризик знижувався, але залишався підвищеним. Навіть через 10 років після діагнозу він був приблизно на 40 % вищим, ніж у загальній популяції.

Дані дослідження

Дослідники проаналізували дані 289 391 пацієнта, у яких рак було діагностовано в період з 1995 до 2015 року. Вони оцінювали тип онкологічного захворювання та подальший розвиток психічних розладів, зокрема депресивних і тривожних розладів. Пацієнтів із психічними розладами в анамнезі з основного аналізу виключили.

Психічний розлад реєстрували у випадках, коли пацієнта госпіталізували з відповідного приводу або коли йому призначали лікарські засоби для лікування психічного стану. Для аналізу використовували дані національних реєстрів охорони здоров’я Данії.

Когорту пацієнтів із раком порівнювали з 1 031 057 особами без раку, підібраними за віком, статтю та соціально-економічним статусом. Дослідження оцінювало статистичний зв’язок між встановленням онкологічного діагнозу та подальшим розвитком психічного розладу. Автори також враховували фактори, які могли впливати на ймовірність виникнення психічного розладу.

Найвищий статистичний ризик подальшого розвитку психічних розладів спостерігали при онкологічних захворюваннях із гіршим прогнозом. Зокрема, рак підшлункової залози був пов’язаний приблизно з 12-кратним підвищенням ризику, рак головного мозку — з 10-кратним, рак стравоходу — з 9-кратним, рак легень — з 8-кратним, а рак печінки — приблизно з 7-кратним підвищенням ризику протягом періоду спостереження, який у середньому становив 15 років.

Водночас при раку молочної залози, раку передміхурової залози та меланомі ризик був нижчим порівняно з онкологічними захворюваннями з гіршим прогнозом, але все одно залишався вищим, ніж серед людей без раку. Серед психічних розладів, які найчастіше спостерігалися у пацієнтів після діагнозу раку, особливо помітними були тривожні розлади та депресія.

Значення для онкологічної допомоги

Автори дослідження зазначають, що отримані результати підкреслюють необхідність більшої уваги до психічного здоров’я в онкологічній допомозі. Онкологічний діагноз може бути значним психологічним навантаженням, особливо коли захворювання має несприятливий прогноз або суттєво впливає на якість життя.

На думку дослідників, психічне здоров’я варто інтегрувати в онкологічний супровід із самого початку лікування. Один із можливих підходів — створення структурованих механізмів моніторингу психічного стану пацієнтів упродовж часу. Також автори розглядають можливість розподілу цієї відповідальності між онкологічною службою та лікарями загальної практики.

Дослідники підкреслюють, що результати ґрунтуються на даних загальнонаціональних реєстрів охорони здоров’я. Водночас вони не можуть повністю виключити, що невелика частина лікарських засобів могла бути призначена з інших причин, наприклад для лікування порушень сну. Однак автори зазначають, що цей фактор мав мінімальний вплив на загальну картину.

Щоб зменшити ймовірність впливу вже наявних психічних розладів на результати, до основного аналізу включали лише пацієнтів, у яких психічний розлад розвинувся після встановлення діагнозу раку. Оскільки попередні психічні розлади є сильним предиктором майбутніх психічних розладів, такий підхід обмежує узагальнюваність результатів. Водночас додаткові аналізи чутливості показали, що основні висновки залишалися переважно незмінними за різних умов аналізу.

ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.