AHA, ACC, ESC та WHF представили Друге універсальне визначення серцевої недостатності
Дата публікації: 17.07.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: серцева недостатність, фракція викиду, esc, кардіоміопатія, AHA, ACC, WHF, натрійуретичні пептиди, ESC
Міжнародні кардіологічні організації представили Друге універсальне визначення серцевої недостатності — оновлений консенсусний документ, покликаний стандартизувати підходи до визначення, класифікації та опису цього складного клінічного синдрому.
Документ підготовлений спільною робочою групою Американської асоціації серця (AHA), Американського коледжу кардіологів (ACC), Європейського товариства кардіологів (ESC) та Всесвітньої федерації серця (WHF) у співпраці з профільними товариствами серцевої недостатності.
Серцева недостатність залишається однією з провідних глобальних проблем охорони здоров’я, а її поширеність продовжує зростати. Автори документа наголошують: попередні підходи не завжди достатньо враховували різноманітність фенотипів захворювання, динамічні зміни стану пацієнтів, причини розвитку серцевої недостатності та географічні й соціальні відмінності.
Що змінилося у визначенні серцевої недостатності?
Серцева недостатність визначається як клінічний синдром, що характеризується типовими симптомами та ознаками у поєднанні з лабораторними або візуалізаційними даними, які свідчать про легеневий чи системний застій або зміни серцевого викиду внаслідок структурної чи функціональної патології серця.
Серед характерних проявів — задишка при фізичному навантаженні, ортопное, набухання яремних вен, хрипи в легенях, III тон серця, периферичні набряки та збільшення живота внаслідок застою.
Водночас автори підкреслюють, що діагноз не повинен ґрунтуватися на одному показнику. Для його підтвердження необхідна комплексна оцінка клінічної картини, рівня натрійуретичних пептидів та результатів візуалізаційних досліджень.
Відмова від жорстких порогів фракції викиду
Однією з ключових змін стало спрощення фенотипічної класифікації серцевої недостатності.
Нове універсальне визначення відходить від жорсткої прив’язки до конкретних числових порогів фракції викиду лівого шлуночка. Натомість пропонується виділяти три клінічно значущі групи:
- серцева недостатність зі зниженою фракцією викиду;
- серцева недостатність зі збереженою фракцією викиду;
- серцева недостатність із покращеною фракцією викиду.
Такий підхід має краще відображати реальну клінічну практику, адже фракція викиду може змінюватися з часом і під впливом лікування, а її оцінка має певну варіабельність.
Покращення фракції викиду ще не означає одужання
Окрему увагу в документі приділено траєкторіям перебігу серцевої недостатності.
Автори пропонують розрізняти покращення, ремісію та одужання. Покращення функції серця або нормалізація фракції викиду не завжди означають, що захворювання зникло.
Навіть пацієнти з істотним покращенням фракції викиду можуть мати структурні зміни серця, підвищені біомаркери, залишкові симптоми та ризик повторного погіршення функції лівого шлуночка.
Ремісія передбачає нормалізацію фракції викиду, мінімальні симптоми та стабільні біомаркери, однак ризик рецидиву зберігається. Повне одужання, що включає стійку нормалізацію структури й функції серця, біомаркерів та клінічного стану протягом тривалого часу, досягається лише у частини пацієнтів.
Перегляньте запис:
Стадії серцевої недостатності залишаються актуальними
Документ підтверджує поділ перебігу серцевої недостатності на стадії:
Стадія A — наявні фактори ризику, але немає симптомів, структурних змін серця чи підвищення відповідних біомаркерів.
Стадія B, або пре-СН — симптомів ще немає, однак уже виявляються структурні чи функціональні зміни серця або підвищення біомаркерів.
Стадія C — симптоматична серцева недостатність.
Стадія D — прогресуюча, рефрактерна серцева недостатність, що може потребувати застосування передових методів лікування.
Особливий акцент зроблено на ранньому виявленні пацієнтів на стадіях A та B, оскільки своєчасне втручання може допомогти запобігти розвитку клінічно вираженої серцевої недостатності.
Причина серцевої недостатності має значення
Ще одним важливим нововведенням стала запропонована універсальна класифікація серцевої недостатності за причиною.
Автори наголошують, що традиційного поділу на ішемічну та неішемічну кардіоміопатію недостатньо. Встановлення конкретної причини захворювання може безпосередньо впливати на вибір діагностичної та терапевтичної стратегії.
Серед причин розглядаються ішемічна та гіпертензивна кардіоміопатія, клапанні захворювання, аритмії, генетичні та сімейні кардіоміопатії, запальні, інфільтративні, метаболічні та інші патологічні процеси.
Серцева недостатність може виглядати по-різному
Нове визначення також приділяє значну увагу станам, які можуть імітувати прояви серцевої недостатності.
Задишка, зниження толерантності до фізичного навантаження та периферичні набряки можуть спостерігатися при хронічній хворобі нирок, ожирінні, декондиціонуванні, вагітності та ішемічній хворобі серця.
Тому наявність характерних симптомів ще не є достатньою для встановлення діагнозу. Необхідно підтвердити їхній зв’язок зі структурною або функціональною патологією серця.
Серцева недостатність — динамічний синдром
Автори документа пропонують відмовитися і від надто спрощеного поняття «стабільної серцевої недостатності». Навіть за відсутності виражених симптомів пацієнти з установленим діагнозом зберігають ризик погіршення стану, госпіталізації та серцево-судинних подій.
Окремо визначено поняття погіршення та декомпенсації серцевої недостатності. Погіршення характеризується прогресуванням симптомів і ознак у пацієнта з уже встановленою серцевою недостатністю, тоді як декомпенсація передбачає необхідність інтенсифікації або суттєвої зміни лікування.
Друге універсальне визначення серцевої недостатності формує більш гнучкий і персоналізований підхід до цього синдрому. Головна зміна полягає у переході від оцінки захворювання за одним показником до комплексного розуміння його причини, фенотипу та індивідуальної траєкторії.
Документ водночас не є клінічною настановою з лікування. Його мета — створити спільну термінологічну та концептуальну основу для клініцистів, дослідників і систем охорони здоров’я.
ДЖЕРЕЛО: Аhajournals
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Дослідження показало, що ризик розвитку хв ...
«Сови» частіше хворіють на діабет, ніж «ра ...
Уніфікований клінічний протокол екстреної ...
Всесвітній день безпеки пацієнтів 2025: ак ...
Нове дослідження показує, що аналог дофамі ...
Профілактичні медогляди для українців 40+: ...


