ВІЛ змусив імунні клітини змінити тип. Там вірус раніше не шукали

Зараження ВІЛ змусило імунні клітини Т-лімфоцити змінити тип із тих, що допомагають впізнавати збудників хвороб, на ті, що безпосередньо борються з інфекціями. Досі науковці вважали, що дорослі Т-лімфоцити не можуть спонтанно змінювати свій тип. Тому більшість терапевтичних підходів були націлені на перший тип лімфоцитів, які мають рецептори до ВІЛ. Нові результати свідчать про те, що в організмі можуть існувати приховані резервуари вірусу, які раніше залишалися поза увагою дослідників.

Чому ВІЛ шукали не в тих клітинах?

Традиційно «ворітьми» для ВІЛ вважають рецептори CD4 на поверхні Т-лімфоцитів, званих клітинами-хелперами, адже вони допомагають іншим імунним клітинам впізнавати збудники хвороб або пошкоджені клітини.

Раніше науковці вже з’ясували, що зараження ВІЛ призводить до порушення вироблення цих рецепторів і, відповідно, зниження їхньої кількості на поверхні клітин. Клітини, що переживають зараження, стають носіями «сплячої» інфекції, з якою важко боротися через те, що вірус переходить у неактивний стан. Науковці припустили, що через пригнічення активності вірусу Т-хелпери зможуть знову виробляти рецептори CD4.

Перевірити це вирішила китайсько-американська команда дослідників на чолі з фахівцями Університету Сунь Ятсена.

Що дізналися про прихованих носіїв ВІЛ?

У дослідженні використовували кров від донорів із ВІЛ-інфекцією, які отримували антиретровірусну терапію, пацієнтів з активною інфекцією та здорових добровольців.

Спершу науковці досліджували долю Т-хелперів із рецепторами CD4 протягом 14 днів після зараження ВІЛ. За цей час більшість клітин загинули, але сформувалася частина тих, які стали носіями сплячого вірусу. Жоден із цих Т-лімфоцитів не відновив вироблення рецепторів CD4, тож науковці припускають, що втрата таких рецепторів є важливою для вірусу стратегією закріплення в організмі.

Однак дослідники виявили групу клітин, які були заражені ВІЛ і мали на поверхні рецептори CD8 — маркери цитотоксичних клітин, так званих Т-кілерів, які знищують збудники хвороб та заражені або пошкоджені клітини. Зазвичай ВІЛ не заражає ці клітини, але може інфікувати лімфоцити, що мають одночасно рецептори CD4 і CD8.

Як Т-хелпери перетворювалися на Т-кілерів

Щоб підтвердити походження нових заражених клітин, дослідники розділили імунні клітини здорових добровольців на:

• Т-хелпери з рецепторами CD4;
• Т-кілери з рецепторами CD8;
• клітини, які внаслідок інфекції втратили обидва рецептори.

Після зараження ВІЛ усіх типів клітин науковці підтвердили, що Т-хелпери можуть перетворюватися на клітини з ознаками Т-кілерів після втрати рецепторів CD4 та появи рецепторів CD8. Далі дослідники вирішили з’ясувати, на який тип лімфоцитів ці клітини більше схожі.

Перегляньте записи:

Аналіз метаболічних шляхів показав, що внутрішньоклітинний обмін речовин у них нагадує такий у Т-кілерів. Отже, зміни, спричинені ВІЛ, стосуються не лише рецепторів на поверхні клітини, а й внутрішньоклітинних процесів.

Водночас цим клітинам бракувало цитотоксичної функції. Коли їх помістили в одну культуру із зараженими Т-хелперами, нові клітини не знищували їх, тоді як здорові Т-кілери успішно виконували цю функцію. Це свідчить про те, що навіть після трансформації клітини частково зберігають свої початкові регуляторні властивості.

Що це означає для терапії ВІЛ?

Новий тип клітин із рецепторами CD8 виявився неочікуваним резервуаром ВІЛ, зокрема в крові пацієнтів із Китаю та США. Однак наразі невідомо, яку саме роль ці клітини відіграють у перебігу захворювання та стійкості вірусу до лікування.

Майбутні дослідження допоможуть з’ясувати, чи дозволить націлення на ці клітини разом із традиційними Т-хелперами ефективніше усувати приховані резервуари вірусу.

Значення відкриття для медицини

Окрім нових даних про ВІЛ, дослідження показало, що належність імунних клітин до класу хелперів або кілерів не є незмінною характеристикою. Під впливом певних факторів, зокрема ВІЛ, імунні клітини можуть змінювати свій фенотип та функціональні властивості.

Це відкриття може мати значення не лише для лікування ВІЛ-інфекції, а й для розуміння механізмів розвитку автоімунних захворювань, за яких імунна система починає атакувати власні клітини організму.

ДЖЕРЕЛО: nauka

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.