Антиретровірусна терапія загальмувала природний добір генів стійкості до ВІЛ. Але дозволила інфікованим людям жити довше
Дата публікації: 06.05.2026
Автори: Відкриті джерела
Ключові слова: віл-інфекція, СНІД, антиретровірусна терапія, імунна система, вірусне навантаження, HLA, передача від матері до дитини, природний добір, генетична стійкість, ВІЛ-інфекція
Антиретровірусна терапія покращила виживання людей, генетичні особливості яких робили їх вразливими до ВІЛ-інфекція, тому різко сповільнила природний добір на користь носіїв генів стійкості до вірусу.
У часи до широкого впровадження лікування люди з геном стійкості до ВІЛ жили довше і мали повільніший розвиток СНІД, тоді як у людей з іншим варіантом гена хвороба розвивалася швидше.
Як показало моделювання, за декілька десятиліть кількість людей, що мають гени стійкості до ВІЛ, істотно зросла б, якби не антиретровірусна терапія.
Як гени зумовлюють стійкість до ВІЛ-інфекції?
Гени групи HLA кодують молекули, які допомагають імунній системі розпізнавати заражені або змінені клітини. Різні варіанти цих генів відрізняються за ефективністю у захисті від різних збудників.
Наприклад, для гена HLA-B, який відіграє важливу роль у боротьбі з ВІЛ-інфекцією, існують:
- «вразливі» варіанти — пов’язані з більшою вірусною нагрузкою та швидшим розвитком СНІДу
- «захисні» варіанти — пов’язані з меншою кількістю вірусу та повільнішим прогресуванням хвороби
Однак раніше бракувало конкретних доказів того, як сам ВІЛ може впливати на природний добір — змінювати поширеність цих генів у популяції. Це досліджувала міжнародна команда вчених із Південноафриканської Республіки, США, Великої Британії та Іспанії.
Як досліджували вплив ВІЛ на природний добір?
Дослідники проаналізували зв’язок між ВІЛ-інфекцією та поширеністю варіантів гена HLA-B у регіоні Квазулу-Наталь (ПАР), де рівень інфікування дуже високий.
Вони порівняли:
- поширеність генетичних варіантів у матерів і дітей
- період 1998–2005 років (до широкого доступу до терапії)
- період 2015–2025 років (коли терапія стала масовою)
Було встановлено:
- раніше носійки «вразливого» гена частіше передавали ВІЛ дітям
- у сучасних умовах ця залежність більше не спостерігається
Загалом антиретровірусна терапія знизила ризик передачі ВІЛ від матері до дитини з 7,5% до 0,4%.
Результати моделювання
Моделювання показало, що без терапії до 2035 року:
- частка людей із «захисними» варіантами HLA-B зросла б з 23% до 42%
- частка носіїв «вразливих» генів зменшилася б з 28% до 18%
Однак із урахуванням впливу антиретровірусної терапії очікується:
- зростання частки «захисних» варіантів до приблизно 32%
- зменшення «вразливих» — до 22%
Перегляньте записи:
Чи зупинила терапія природний добір?
Результати дослідження показують, що інфекційна хвороба здатна змінювати генетику людської популяції не лише за тисячі років, а й упродовж кількох десятиліть. У випадку ВІЛ цей процес значною мірою уповільнила антиретровірусна терапія, дозволивши людям жити довше незалежно від їхніх генетичних особливостей.
Водночас ВІЛ і надалі може впливати на природний добір:
- якщо лікування розпочинається не одразу
- або якщо доступ до терапії обмежений
ДЖЕРЕЛО: nauka
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Ізометричні вправи найкраще впливають на а ...
Необычный случай развития склеротирующей г ...
Новий терапевтичний підхід на основі екзос ...
Чи можуть супутні інфекції підтримувати тр ...
Постінсультні рухові порушення: патогенети ...
Валентин Парій про роль асоціацій у БПР лі ...


