Новий біомаркер діабетичної ретинопатії
Дата публікації: 19.03.2026
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: цукровий діабет, біомаркери, таргетна терапія, мікросудинні ураження, профілактика сліпоти, діабетична ретинопатія, ішемія сітківки, LRG1
У сучасній офтальмології та ендокринології з’являються нові дані щодо патогенезу ускладнень цукрового діабету, які можуть змінити підхід до профілактики втрати зору. Дослідники Університетський коледж Лондона ідентифікували білок LRG1 як ключовий фактор раннього ушкодження сітківки при діабетичній ретинопатії.
Діабетична ретинопатія є одним із найпоширеніших мікросудинних ускладнень цукрового діабету та провідною причиною втрати зору серед осіб працездатного віку. Патогенез захворювання пов’язаний із хронічною гіперглікемією, що призводить до пошкодження мікросудин сітківки.
Традиційно лікування спрямоване на пізні стадії, коли вже сформувалися структурні зміни, що обмежує його ефективність.
Роль білка LRG1 у патогенезі
У новому дослідженні встановлено, що білок LRG1 відіграє ключову роль у запуску ранніх змін у сітківці. Його дія реалізується через:
- стимуляцію скорочення клітин, що оточують мікросудини;
- звуження капілярів сітківки;
- зниження перфузії та доставки кисню;
- запуск каскаду ішемічного ушкодження.
Ці процеси відбуваються ще до появи клінічних симптомів, що вказує на ранній характер ураження.
Експериментальні дані
У доклінічних моделях (мишах із діабетом) блокування LRG1 призводило до:
- запобігання звуженню мікросудин;
- збереження нормальної функції сітківки;
- відсутності ранніх структурних ушкоджень.
Це підтверджує причинну роль LRG1 у розвитку патологічного процесу.
Встигніть до 23.03
переглянути запис:
Обмеження сучасної терапії
Сучасні підходи до лікування діабетичної ретинопатії переважно спрямовані на інший патогенетичний механізм і застосовуються на більш пізніх стадіях захворювання. Водночас:
- ефективність існуючих методів обмежена (приблизно у 50% пацієнтів);
- лікування не завжди впливає на вже сформовані ушкодження;
- втручання відбувається після появи симптомів, коли зміни можуть бути незворотними.
На відміну від цього, LRG1 активується значно раніше, що робить його перспективною терапевтичною мішенню.
Потенційні терапевтичні перспективи
Таргетування LRG1 відкриває можливості для:
- раннього втручання до розвитку клінічних проявів;
- профілактики ішемічного ушкодження сітківки;
- зниження ризику прогресування до тяжких форм ретинопатії;
- збереження зору у пацієнтів із цукровим діабетом.
Розроблена терапія, спрямована на блокування LRG1, наразі перебуває на стадії доклінічних досліджень і може перейти до клінічних випробувань у найближчому майбутньому.
Перегляньте записи:
Клінічне значення
Виявлення LRG1 як раннього ініціюючого фактора має важливі наслідки для клінічної практики:
- зміщення акценту з лікування на профілактику;
- можливість раннього скринінгу пацієнтів із високим ризиком;
- підвищення ефективності лікування за рахунок раннього втручання;
- потенційне зниження тягаря ускладнень цукрового діабету.
Білок LRG1 є ключовим медіатором раннього ушкодження сітківки при діабетичній ретинопатії. Його блокування демонструє здатність запобігати розвитку патологічних змін ще до появи симптомів.
Це відкриття формує нову парадигму ведення пацієнтів із цукровим діабетом — від лікування ускладнень до їх попередження, що може суттєво знизити ризик втрати зору.
ДЖЕРЕЛО: sciencedaily
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Лікування рефрактерної ГЕРХ
День пам’яті 21 січня: відкриття вакцинаці ...
Дослідження: більшість тих, хто переніс ін ...
Круглий стіл "Алергеноспецифічна імунотера ...
Мініатюрна модель печінки дозволить тестув ...
Антибіотик із «низьким рівнем ризику» приз ...


