Оновлення шкали оцінки органної недостатності SOFA-2

Найпоширеніший інструмент для послідовної оцінки органної недостатності — шкала SOFA (Sepsis-related Organ Failure Assessment, SOFA; далі — SOFA-1), використовується в клінічний практиці протягом 30 років. За цей час надання інтенсивної терапії зазнало багатьох змін. Методи розширеної реанімації, запобігання ятрогенній шкоді та ретельніший моніторинг вплинули на розуміння та лікування дисфункції органів у пацієнтів у критичних станах. Необхідність оновлення SOFA-1 давно визнається лікарями інтенсивної терапії та клінічними дослідниками.

Шкала SOFA-1 описує 6 систем органів — неврологічну, серцево-судинну, дихальну, печінкову, ниркову та коагуляційну — використовуючи клінічні та біохімічні показники, що застосовувалися в рутинній клінічній практиці протягом 1990-х років, із загальним балом від 0 до 24 (вищі бали вказують на гіршу дисфункцію органів). На порогові значення цих показників може впливати ранній початок органної підтримки та менш інвазивне лікування. Необхідність оновлення методів оцінки дисфункції органів у критично хворих, узагальнених для країн із високим, низьким і середнім рівнем доходу.

Розробка і валідація оновленої SOFA-2

Нещодавно провідні медичні видання повідомили про завершення валідації вже оновленої шкали, SOFA-2. Для розробки були задіяні дані за період 2014–2023 рр. — 4 репрезентативні багатоцентрові когорти, що містили дані 2 098 356 пацієнтів. Зовнішню валідацію було проведено на 6 когортах, що містили дані від 1 241 114 пацієнтів. Змістовна валідність для виявлення дисфункції органів за допомогою модифікованого процесу (mDelphi) повинна відображатися прогностичною валідністю з використанням площі під кривою AUROC. Після врахування експертизи mDelphi (етапи валідації 1–5-й) сформовано інформаційно орієнтований компонент оновленої SOFA-2 у різних географічних та ресурсних умовах (етапи валідації 6–8-й).

Подібно до своєї попередниці SOFA-2 включає початкові 6 систем органів із таким самим принципом оцінки органної дисфункції. Можливе включення імунної та шлунково-кишкової систем досліджувалося, але не було додано через відсутність змістовної валідності. Порівняно з версією SOFA-1 оновлена шкала включає часто застосовувані лікарські препарати та методи апаратної підтримки органів. Деякі порогові значення були змінені для покращення прогностичної валідності щодо смертності у відділенні інтенсивної терапії.

Зміни в SOFA-2 торкнулися всіх 6 систем органів початкової шкали SOFA (головний мозок, дихання, серцево-судинна система, печінка, нирки, гемостаз) та їх клінічних показників. Крім того, переглянуто пороговий рівень, який краще відображає розподіл дисфункції органів від 0 до 4 балів та пов’язану з ними смертність (SOFA-2 AUROC 0,79; 95% довірчий інтервал (ДІ) [0,76–0,81]; SOFA-1 AUROC 0,77; 95% ДІ [0,74–0,81]). Оцінка послідовних даних SOFA-2 з 1-го по 7-й день перебування у відділенні інтенсивної терапії зберегла свою прогностичну валідність.

Порівняння між SOFA-1 та SOFA-2

Загальний бал за шкалою SOFA-1 (медіана 3; міжквартильний розмах (IQR) 1–6) був подібним до загального бала за шкалою SOFA-2 (медіана 3; IQR 1–5) з підстановкою нормальних значень. У повних даних випадків загальні бали були вищими (медіана бала за шкалою SOFA-1 8; IQR 5–11; медіана бала за шкалою SOFA-2 7; IQR 4–10). Прогностична валідність бала SOFA-2 для смертності у відділенні інтенсивної терапії була найвищою при використанні середнього бала за весь час перебування (AUROC 0,87; 95% ДІ [0,80–0,92]) порівняно з максимальним балом, досягнутим у будь-який день (AUROC 0,84; 95% ДІ [0,79–0,87]).

Найбільш помітні відмінності між SOFA-1 та SOFA-2 відзначалися в дихальній, серцево-судинній та нирковій системах. Зміни в SOFA-2 зумовлюють більш правдоподібний розподіл проміжних балів (наприклад 0–2 бали за дихальну дисфункцію та 2 бали за серцево-судинну дисфункцію). Перекласифікація між загальним балом SOFA-1 та SOFA-2 відбулася майже у половини пацієнтів. Пов’язані градієнти смертності у відділенні інтенсивної терапії (тобто 13,5% — коли SOFA-2 був вищим, і 8,6% — коли SOFA-2 був нижчим за SOFA-1) вказують на те, що SOFA-2 краще відображає дисфункцію органів. Перерозподіляючи бали в ключових системах, SOFA-2 покращує валідність тесту та полегшує інтерпретацію відповідно до сучасної клінічної практики, задовольняючи 2 пріоритети, на яких базуються основні оновлення SOFA.

Слід зауважити, що шкала SOFA-2 була розроблена та валідована лише для пацієнтів відділень інтенсивної терапії. Можливості узагальнення цього інструмента щодо практики невідкладної або педіатричної допомоги потребують подальшого дослідження.

ДЖЕРЕЛО: Український медичний часопис

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.