Дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома, що імітує розрив аневризми черевної аорти: клінічний випадок

Дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома (ДВВКЛ) є найпоширенішим типом неходжкінської лімфоми та зазвичай проявляється лімфаденопатією або екстранодальним ураженням. Періаортальна локалізація ДВВКЛ зустрічається рідко, а її клінічна маніфестація з імітацією розриву аневризми черевної аорти є винятково нетиповою та створює серйозні діагностичні труднощі. Представлений клінічний випадок демонструє необхідність розширеного диференційного підходу у пацієнтів із підозрою на судинні невідкладні стани.

Опис клінічного випадку

78-річний чоловік звернувся зі скаргами на запаморочення, загальну слабкість, періодичний біль у животі з іррадіацією в спину, діарею та втрату маси тіла на 9 кг. В анамнезі — ендоваскулярне відновлення аневризми черевної аорти (EVAR), виконане 4 місяці до звернення.

Під час первинного огляду відзначалися гіпотензія (артеріальний тиск 90/60 мм рт. ст.) та брадикардія (49 уд./хв). Електрокардіограма демонструвала юнкційний ритм без ознак гострої ішемії.

Лабораторні показники

Лабораторне обстеження виявило тяжке гостре ураження нирок із рівнем креатиніну 12,62 мг/дл (вихідний рівень 1,1 мг/дл), виражений електролітний дисбаланс, підвищений рівень азоту сечовини та фосфору, що відповідало тяжкому метаболічному порушенню. Ультразвукове дослідження нирок продемонструвало новий лівобічний гідронефроз та гідросечовід.

Візуалізація

Передопераційна КТ-ангіографія до EVAR підтвердила аневризму черевної аорти розміром 5,4 × 5,9 см. Післяопераційні зображення демонстрували коректне розташування стент-графта без ознак ендовитоку та стабільний розмір аневризматичного мішка.

Під час поточного звернення КТ черевної порожнини без контрастування виявила значну періаортальну м’якотканинну масу розміром 7,7 × 7,6 см із компресією лівого сечоводу. Подальша КТ-ангіографія зафіксувала збільшення маси до 8,2 × 7,6 см. Ознак активної екстравазації, ендовитоку або розриву аневризми не виявлено, що не відповідало типовим ускладненням після EVAR.

З огляду на прогресування симптомів, обструктивну уропатію та атипову візуалізаційну картину було виконано ПЕТ/КТ, яка продемонструвала гіперметаболічну періаортальну масу.

Подальше ведення

Після стабілізації стану, внутрішньовенного введення рідини, корекції метаболічних порушень та встановлення стента в лівий сечовід відзначалося покращення діурезу та зниження рівня креатиніну. Біопсія під контролем КТ підтвердила діагноз дифузної великоклітинної В-клітинної лімфоми.

Після обговорення можливих варіантів лікування пацієнт ухвалив рішення про паліативне ведення та був переведений на хоспісну допомогу.

Обговорення

ДВВКЛ — агресивна та гетерогенна неходжкінська лімфома, що найчастіше уражає лімфатичні вузли або екстранодальні ділянки, зокрема шлунково-кишковий тракт. Періаортальне ураження з імітацією розриву аневризми черевної аорти є надзвичайно рідкісним; у літературі описано лише поодинокі подібні випадки.

Поєднання аневризми черевної аорти та періаортальної ДВВКЛ створює складну діагностичну ситуацію через схожість клінічних симптомів і радіологічних ознак із судинними невідкладними станами. Запропоновані патофізіологічні механізми включають роль хронічного запалення, атеросклерозу та локальної імуносупресії, які можуть створювати сприятливе середовище для розвитку лімфопроліферативних процесів.

Стандартне лікування ДВВКЛ передбачає комбіновану імунохіміотерапію з використанням моноклональних антитіл до CD20, однак вибір тактики залежить від стадії захворювання, загального стану пацієнта та його побажань.

Цей випадок підкреслює необхідність високого індексу клінічної настороженості та широкого диференційного підходу у пацієнтів з атиповим перебігом після судинних втручань. Використання розширених методів візуалізації, зокрема ПЕТ/КТ, та своєчасна біопсія є ключовими для встановлення правильного діагнозу та запобігання непотрібним хірургічним втручанням.

Висновки

Дифузна великоклітинна В-клітинна лімфома може рідкісно проявлятися як періаортальна маса, що імітує розрив аневризми черевної аорти. У пацієнтів із нетиповою клінічною картиною після EVAR та відсутністю класичних ознак судинних ускладнень необхідно розглядати злоякісні процеси в межах диференційної діагностики. Раннє розпізнавання дозволяє уникнути інвазивних втручань і своєчасно спрямувати пацієнта на відповідне онкологічне ведення.

ДЖЕРЕЛО: Annals of Internal Medicine: Clinical Cases

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.