Що потрібно знати про вплив COVID-19 на нервову систему?

22 квітня на платформі «Аксемедін» відбувся вебінар «Вплив COVID-19 на нервову систему».

Його автором стала Тетяна Іванівна Негрич – професор, доктор медичних наук, завідувач кафедри неврології ЛНМУ ім. Данила Галицького.

На початку свого виступу спікер розглянула загальні симптоми та патогенез COVID-19. Професор Тетяна Негрич зауважила, що одним із найпоширеніших віддалених наслідків коронавірусної хвороби є її вплив на неврологічний стан пацієнтів.

За словами експерта, механізм потрапляння SARS-CoV та SARS-CoV-2 в клітини людини передбачає можливість проникнення вірусу і в центральну нервову систему (ЦНС). Нейротропність коронавірусів залишається лише припущенням, адже сам механізм потрапляння вірусу в ЦНС людини нині є недостатньо вивченим, проте, як зазначила професор, підтвердження цієї нейротропності вже існують.

Одним із підтверджень цієї нейротропності є результати дослідження, проведеного у травні 2020 року, коли науковці виявили SARS-CoV-2 у лікворі. І хоч у більшості пацієнтів з енцефалопатією і COVID-19 вірус у лікворі не виявлено, експерт надала можливі пояснення таким результатам. Таким же підтвердженням нейротропності коронавірусів служить і той факт, що дослідникам вдалось виявити SARS-CoV-2 у зразках тканин ЦНС.

Під час вебінару професор Тетяна Негрич приділила особливу увагу невропатології. Так, у травні 2020 року було проведене дослідження, що дозволило виявити невропатологічні ураження у пацієнтів з підтвердженим SARS-CoV-2, зокрема – геморагічні ураження білої речовини. Експерт проаналізувала кілька клінічних випадків у пацієнтів з гострим розсіяним енцефаломієлітом (ГРЕМ) та гострим геморагічним лейкоенцефалітом (як особливим варіантом ГРЕМ). Зокрема, спікер детально розповіла про симптоми, результати діагностики та алгоритм лікування цих пацієнтів.

Також професор Негрич розглянула можливі шляхи нейроінвазії COVID-19 у ЦНС. Зокрема, вірус може потрапляти в ЦНС гематогенною дисемінацією (поширюється всім тілом через кров і потрапляє в мозок через гематоенцефалічний бар'єр) або ж нейрональною ретроградною дисемінацією (вірус заражає нейрони на периферії та використовує транспортні механізми в цих клітинах для отримання доступу до ЦНС).

Щодо нейровізуалізації цього впливу, то спікер зазначила, що дані є дефіцитними та обмежуються невеликими серіями. Професор Негрич навела приклад досліджень, які доводять, що пошкодження ЦНС може мати місце у пацієнтів з COVID-19 попри те, що основний механізм розвитку патологій головного мозку, виявлених на МРТ, залишається невирішеним, а безпосередня роль SARS-CoV-2 – все ще незрозуміла.

Експерт детально зупинилась на неврологічних проявах, пов’язаних з COVID-19. Так, найчастіше серед них зустрічається гострий інсульт, головний біль, розлади свідомості, запаморочення, рухові розлади тощо. Щодо уражень периферійної нервової системи, то найпоширенішими неврологічними проявами є аносмія, дисгевзія, дизавтономія, ГЗДП. Також у деяких пацієнтів зустрічається ураження скелетних м’язів.

Особливу увагу професор звернула на те, що ступінь тяжкості ураження легень внаслідок SARS-CoV-2 не завжди корелюється із тяжкістю неврологічних ускладнень. Спікер порадила лікарям використовувати у своїй роботі градації ВООЗ щодо визначення випадку COVID-19 (підтверджений / можливий / підозрюваний). Не менш важливим є правильне діагностування менінгіту, енцефаліту, мієліту і васкуліту, асоційованих із SARS-CoV-2.

За даними R.W. Paterson та співавт. (Brain, 2020), неврологічні ускладнення SARS-CoV-2 можна розділити на 5 умовних категорій:

• Енцефалопатії;
• Запальні синдроми ЦНС;
• Інсульт;
• Периферичні синдроми;
• Змішані або нехарактерні.

Також на вебінарі автор розглянула дослідження, що свідчать про прямий зв’язок між вірусними інфекціями та загостреннями розсіяного склерозу (РС). Так, професор Негрич пояснила механізми, які можуть призводити до загострення РС під час COVID-19 в осіб із генетичною схильністю.

Спікер навела схему прийняття рішень для лікування рецидивів РС і звернула увагу на думку британських дослідників, які переконані у необхідності вакцинації для усіх пацієнтів з РС. Виключення, за словами експертів, можуть становити лише пацієнти з розсіяним склерозом у період вагітності, якщо інші фактори ризику відсутні.

Наприкінці свого виступу експерт закликала до вакцинації усі верстви населення, адже це – спосіб захистити себе, запобігти захворюванню на COVID-19 та подальшим ускладненням від нього.