Чи потрібна вакцинація людям, що перехворіли на COVID-19?

Ефективність після введення двох ін'єкцій вакцини проти коронавірусу SARS-CoV-2 (вакцини мРНК із кодовою назвою BNT162b2 та з кодовою назвою мРНК-1273) для запобігання розвитку захворювання в осіб без попереднього COVID-19 була високою.

Але вчені поставили собі питання, якою ж буде реакція після введення тільки першої дози вакцини в осіб, що хворіли на COVID-19?

У дослідженні взяли участь 110 учасників з та без задокументованих раніше даних про існування імунітету до SARS-CoV-2. Середній вік учасників – 40 років (діапазон від 24 до 68 років). Відсоток учасників віком ≥ 60 років становив 8%. 67 серонегативних учасників (із них 64% – жінки, середній вік – 41,3 року), та 43 серопозитивних учасників (із них 59% – жінки, середній вік 41,4 року).

Вони всі отримали вакцину проти SARS-CoV-2 у 2020 році (88 отримали вакцину BNT162b2 та 22 вакцину мРНК-1273). Наявність імуноглобуліну G до SARS-CoV-2 визначали за допомогою  двоступеневого імуноферментного аналізу.

Що побачили? Після першої дози у більшості серонегативних учасників були варіабельні та відносно низькі рівні IgG до SARS-CoV-2 протягом 9-12 днів після вакцинації.

І, навпаки, в учасників, котрі вже мали антитіла до SARS-CoV-2, після першої ін’єкції вакцини швидко з’являвся рівномірний та високий титр антитіл протягом декількох днів після вакцинації.

Титри антитіл у вакцинованих осіб, які попередньо мали антитіла, були в 10-45 разів вищими, ніж у вакцинованих без наявного імунітету після введення першої дози вакцини (наприклад, на 13-16 день – у 25 разів вищий титр у серопозитивних до вакцинації, ніж у серонегативних). Також титри антитіл, які вимірювались в учасників після другої дози вакцини були вищими (більш як у 6 разів у серопозитивних проти серонегативних).

Також цікавим є те, що титри антитіл у серонегативних після вакцинації зросли у 3 рази після другої дози вакцини, а ось збільшення титрів антитіл не спостерігалося у людей, які раніше хворіли на COVID-19 та отримали другу дозу вакцини. Істотної різниці також не було виявлено між кількістю антитіл залежно від того, якою вакциною було проведено щеплення: чи то була BNT162b2, чи то була мРНК-1273 – титри були приблизно однаковими.

Крім того, вчені порівняли частоту місцевих реакцій, пов’язаних з місцем ін’єкції, а також системних реакцій після першої дози вакцини у 230 учасників. Середній вік учасників – 39,2 року (від 22 до 70 років, а особи  ≥ 60 років – 8%). З них 148 – серонегативних учасників (70% жінки) та 82 серопозитивних учасників (64% жінки). Порівняння здійснювалось шляхом опитування. Загалом, обидві вакцини (156 учасників отримали вакцину із кодовою назвою BNT162b2, а 74 – вакцину мРНК-1273) не мали серйозних побічних ефектів, що призвели б до госпіталізації.

159 із 230 учасників (69%), які пройшли опитування, повідомили про наявність деяких побічних ефектів після першої дози вакцини (46% респондентів серонегативних та 89% респондентів серопозитивних). Найпоширенішими були локалізовані симптоми в місці ін'єкції (біль, набряк та еритема), які виникали з однаковою частотою незалежно від серостатичного статусу на момент вакцинації та зникали спонтанно протягом декількох днів після вакцинації. Реципієнти вакцин із наявністю антитіл в анамнезі до вакцинації мали системні побічні ефекти частіше, ніж ті, що не мали раніше імунітету. Поміж реакцій були втома, головний біль, озноб, біль у м’язах, лихоманка та біль у суглобах (симптоми зазначено за зменшенням їхньої частоти).

Які ж висновки? Вчені виявили, що одна доза вакцини мРНК спричинювала  швидку імунну відповідь у серопозитивних учасників. Титри поствакцинальних антитіл після однієї дози у серопозитивних учасників були однаковими або перевищували титри, виявлені у серонегативних учасників, котрі отримали дві дози. Але чи одна доза вакцини забезпечує ефективний захист у серопозитивних людей? Для цього необхідні подальші дослідження.

Для кращого розуміння як функціонує імунна система та які механізми розвиту імунопатологічних процесів у людському організмі, рекомендуємо вам ознайомитись у нашому науковому курсі «Фізіологія імунної системи».

Детальніше дізнатись як працюють вакцини можна у наших статтях:

Як працює вакцина мРНК проти COVID-19?

Як працюють ДНК-вакцини проти COVID-19?

Висловити свою думку щодо вакцинації можна у наших опитуваннях: 

Як Ви ставитеся до вакцинації від COVID-19?

Вакцинація від COVID-19: «за» чи «проти»?

Джерело: NEJM