ДНК-вакцина проти раку молочної залози пройшла перше випробування на людях

Американські науковці повідомили, що ДНК-вакцина проти агресивного типу раку молочної залози пройшла першу фазу випробувань на людях. У ході досліджень за участі 66 жінок із раком грудей з'ясувалося, що вакцина може успішно викликати бажану імунну реакцію, націлюючись на надмірно експресований у ракових клітинах білок. Водночас лікування нею не спричиняє важких побічних ефектів, тож наразі здається безпечним.

Що робить ця вакцина?

Білок ERBB2 наявний на поверхні багатьох здорових клітин і залучений до виконання важливих клітинних функцій, включно з ростом і диференціацією. Але його надмірне вироблення пов'язують із розвитком та прогресуванням агресивних типів раку молочної залози. Таким пацієнтам допомогти збільшити виживаність може лікування моноклональними антитілами, націленими на частину білка. Утім, науковці з Вашингтонського університету та Центру раку імені Фреда Хатчинсона подумали, що ще краще буде натренувати імунну систему хворих краще знищувати ракові клітини з ERBB2.

Тож вчені створили потенційну вакцину проти раку. Як і інші протиракові вакцини, вона призначена не для профілактики, а для ефективнішого усунення пухлин імунною системою. Її основним діючим елементом є невелика ДНК, що кодує фрагмент білка ERBB2, який викликає найбільшу реакцію імунної системи. Потрапляючи у клітини, вона змушує їх активно виробляти цю частинку, тренуючи імунні клітини краще знищувати пухлини. Перші випробування вакцини на людях, покликані встановити її безпечність та здатність викликати бажану реакцію організму, провели ще у 2001-2010 роках. Але оскільки за пацієнтами спостерігали ще протягом десяти років після лікування, то повні результати отримали лише зараз.

Яким виявився ефект вакцини?

У тестуванні препарату взяли участь 66 жінок з ERBB2-позитивним раком молочної залози на III-IV стадіях. Учасниці отримали щеплення тричі з інтервалом у місяць, але в одному з трьох дозувань — 10, 100 або 500 мікрограмів — у залежності від групи, до якої їх віднесли. Це зроблено, щоб визначити безпечність і дію різних доз вакцини. Здоров'я пацієнток оцінювали кожного місця при введенні вакцини, а також щорічно.

Аналіз показав, що лікування вакциною дуже добре сприймається пацієнтами. Найчастішими побічними ефектами були тимчасові схожі на грип симптоми, як-от жар та втома, а також дискомфорт у місці ін'єкції. У жодного учасника не виявили розвитку аутоімунних станів. А ось імунна реакція на ERBB2 була кращою у групах із дозуванням у 100 та 500 мікрограмів. Утім, у випадку з найвищою дозою із часом імунна реакція слабшала, тож оптимальною називають 100 мікрограмів.

Про ефективність вакцини наразі важко судити, оскільки дослідження було побудоване для визначення безпечності та дії. Однак автори кажуть, що 80 відсотків жінок залишилися живими протягом десятирічного періоду спостереження, хоча зазвичай лише близько половини пацієнтів із таким діагнозом на пізніх стадіях живуть понад п'ять років. Зараз вакцина вже проходить тестування у другій фазі випробувань, де візьме участь більше пацієнтів, що допоможе краще зрозуміти потенціал лікування.

ДЖЕРЕЛО