Вплив віку на імунну відповідь на вакцинацію та потенційні шляхи її посилення

Дослідження, опубліковане в журналі Nature, є найбільшим у своєму роді й демонструє, що імунні зміни в процесі старіння мають комплексний характер, не зумовлений виключно запаленням або хронічними захворюваннями. Автори підкреслюють, що ці зміни — невідворотна частина фізіологічного процесу старіння, який зачіпає навіть здорових людей.

Чому з віком послаблюється ефективність вакцинації

Імунна система людини з віком зазнає глибоких трансформацій. Ключовими у контексті вакцин є Т-клітини пам’яті, що координаційно активують В-клітини та стимулюють утворення антитіл. Згідно з результатами дослідження, у людей похилого віку спостерігається виражений «зсув» Т-клітин пам’яті у бік Th2-подібного фенотипу. Це ґрунтується на змінах експресії генів, що змінюють механізм відповіді імунної системи на патогени та вакцинальні антигени.

У практичному вимірі це означає, що навіть за умови введення якісної та ефективної вакцини у літніх пацієнтів може формуватися значно слабший гуморальний імунітет, недостатній для захисту від інфекції чи тяжкого перебігу захворювання. Цей феномен частково пояснює нижчу захисну ефективність вакцин проти грипу та COVID-19 у людей старшого віку та підкреслює потребу в адаптованих стратегіях вакцинації.

Запалення не є головним чинником імунного старіння

Цікаво, що результати дослідження спростовують поширену гіпотезу про зв’язок між старінням і системним хронічним запаленням як ключовим механізмом імунного ослаблення. Науковці встановили, що запальні процеси, характерні для деяких вікових груп, не є причиною імунних змін, а супутнім явищем, зумовленим іншими факторами. Таким чином, запалення не слід вважати первинною мішенню для посилення імунної відповіді у літніх людей.

Перспективи покращення вакцин та імунної відповіді у літньому віці

Результати відкривають кілька перспективних напрямів для розробки ефективніших вакцин і терапевтичних стратегій:

• індивідуалізація вакцин на основі імунного профілю пацієнта;
• створення вакцинних платформ, здатних компенсувати вікові зміни Т-клітин;
• застосування імуномодулюючих підходів для підвищення реактивності імунної системи;
• потенційне використання технологій редагування генів, таких як CRISPR, для відновлення Т-клітинної функції;
• дослідження можливостей тимчасової «омолоджувальної» модифікації Т-клітин аналогічно методам клітинної терапії (зокрема CAR-T-підходів у онкології).

Ці підходи мають потенціал суттєво підвищити ефективність вакцинації серед літніх пацієнтів та адаптувати профілактичну медицину до демографічних змін.

Методологія дослідження

До дослідження було включено 96 здорових дорослих віком 25–65 років, за якими спостерігали понад два роки. Додатково проаналізовано понад 16 мільйонів імунних клітин людей віком до 90 років і більше. Використано сучасні технології:

• секвенування РНК окремих клітин;
• протеомний аналіз;
• спектральна проточна цитометрія.

Завдяки цьому сформовано докладний Атлас імунного здоров’я людини, який містить інформацію про 71 тип імунних клітин і є найбільшим у світі відкритим ресурсом для дослідження імунного старіння.

Перегляньте записи:

Клінічне значення та перспективи

Це дослідження створює підґрунтя для:

• моніторингу імунного віку пацієнтів;
• прогнозування відповіді на вакцини;
• розробки таргетованих імунних втручань для літніх людей;
• трансформації підходів до профілактики інфекцій у вікових групах із підвищеним ризиком.

Розуміння механізмів імунного старіння наближає медичну спільноту до створення нових протоколів вакцинації, які не лише компенсують втрату імунної ефективності, а й потенційно можуть відновити імунну функцію.

ДЖЕРЕЛО: medicalxpress

На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.