Назальні вакцини та майбутнє імунізації
Дата публікації: 02.10.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: імунопрофілактика, Грип, вакцинація, коронавірус, противірусний захист, RSV, мРНК-вакцини, респіраторні віруси, назальні вакцини, інтраназальні вакцини, слизова імунна відповідь, місцевий імунітет, системний імунітет, респіраторні патогени, ад’юванти, імунні клітини слизової, антитіла IgA, нейтралізація вірусів, доставка вакцини, бар’єри носової порожнини, вірусоподібні частинки, Т-клітинна відповідь, формування пам’яті імунної системи, ефективність вакцинації, нові платформи імунізації, біотехнології, універсальні вакцини, комбіновані схеми щеплення, грип

Вступ: вакцина одним подихом
Вакцини зазвичай вводяться за допомогою уколу голкою в руку. Але що, якби замість уколу можна було вакцинуватися одним подихом?
Назальні вакцини, що вводяться через ніс, привабливі тим, що не потребують використання голок. Вони також можуть викликати імунну реакцію проти респіраторних патогенів у місці інфікування, на додаток до системної реакції, яку забезпечують традиційні вакцини. Імунологічний потенціал назальних вакцин стимулює розробку інноваційних вакцин проти різних патогенів. Однак для їх впровадження у практику необхідно подолати певні бар’єри — як у носі, так і поза ним.
Чому саме назальні вакцини?
Коли ми вдихаємо патоген, такий як SARS-CoV-2 або грип, вірус інфікує клітини слизової оболонки, яка простягається від носа до легенів. Імунні клітини слизової оболонки першими стикаються з інвазивним агентом, але традиційні вакцини їх не активують.
При введенні вакцини в м’яз руки спеціалізовані вроджені імунні клітини транспортують антиген до лімфатичного вузла, де його презентують В- і Т-клітинам. Ця реакція обмежує тяжкість захворювання, але потребує часу для переміщення клітин по організму.
Інтраназальні вакцини стимулюють імунні клітини безпосередньо в місці інфікування. Клітини слизової оболонки швидко мобілізуються для боротьби з вірусом, а захист поширюється вздовж дихальної системи до легенів.
Назальні вакцини також індукують системний імунітет через лімфатичні вузли, забезпечуючи подвійний захист: локальний і системний. Це допомагає обмежити тяжкість захворювання і потенційно запобігти передачі вірусу.
Чи існують назальні вакцини?
Назальні вакцини поки що рідкісні. У США затверджена одна назальна вакцина — жива аттенуйована вакцина проти грипу, доступна з 2003 року для домашнього застосування під час сезону грипу 2025–2026 років.
У світі також розробляються вакцини проти респіраторно-синцитіального вірусу (RSV), H5N1 та SARS-CoV-2. Назальні вакцини проти COVID-19 схвалені в Індії, Китаї та Ірані за надзвичайними ліцензіями; кандидати проходять доклінічні та клінічні випробування.
Фаза 1 випробувань викликала слизові та системні реакції у людей віком 12–53 років, а набір учасників для фази 2b триває для оцінки безпеки та ефективності.
Виклики розробки назальних вакцин
Розробка назальних вакцин складна через бар’єри носової порожнини:
- слиз та вії виштовхують частинки, включаючи антиген;
- носові виділення можуть розбавляти і руйнувати компоненти вакцини;
- імунна система слизової оболонки перебуває в толерантному стані, активізуючись лише при явних ознаках небезпеки.
Аджуванти — сполуки, що підсилюють імунітет — можуть допомогти подолати ці бар’єри, але їх треба ретельно підбирати.
Існує ризик транспортування антигенів або ад’ювантів до мозку через нюхову цибулину. Приклад: назальна вакцина проти грипу (Швейцарія, 2000) з ентеротоксином E. coli як ад’ювантом була вилучена після підвищеного ризику паралічу обличчя.
Іноді імунна реакція знижує ефективність: назальна вакцина забезпечує захист, порівнянний із ін’єкційними вакцинами. Причина — існуючий імунітет до грипу нейтралізує вакцину до активації імунітету. Ефективність також варіює залежно від віку та відповідності штамів у вакцині циркулюючим вірусам.
Перегляньте записи:
Досягнення та інновації
Труднощі стимулюють пошук інноваційних рішень:
- різноманітні вектори вакцин та ад’юванти;
- системи доставки, що долають бар’єри носа;
- полімерні наногелі, які прилипають до слизової і поступово вивільняють антиген;
- дослідження вакцин проти COVID-19 показали ефективність методу «prime and spike» (ін’єкція + назальна вакцина) для зміцнення слизової.
Це може покращити захист від респіраторних патогенів, таких як RSV чи грип, заповнивши прогалину у імунітеті слизових оболонок.
Майбутнє назальних вакцин
Успіх назальних вакцин залежить від проходження складних регуляторних процесів. Скорочення фінансування та зміни пріоритетів охорони здоров’я у США створюють непевність для кандидатів у клінічній розробці.
Хоча наука міцна, а потреба у назальних вакцинаціях велика, їхня доля може залежати від стабільності систем, що їх підтримують.
ДЖЕРЕЛО: Medical Xpress
На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу

Експертні поради щодо підготовки до осіннь ...

Ігор Кузін: На території України циркулює ...

Короткий режим фторхінолонів відповідає тр ...

Вакцинація під час вагітності: які щепленн ...

Типові проблеми з інфекційним контролем

«Хвороба Х»: Україна є частиною глобальног ...
