Candida auris – нова глобальна загроза

Candida auris стала серйозною глобальною загрозою для здоров'я через свої унікальні характеристики та складності у лікуванні. Candida — це рід дріжджів, який належить до царства грибів, типу Ascomycota, класу Pichiomycetes, порядку Serinales та родини Debaryomycetaceae. Види Candida є одними з найпоширеніших збудників грибкових інфекцій у світі. Більшість із них мирно співіснують з господарями, включаючи людину, але можуть викликати опортуністичні інфекції при порушенні слизових бар'єрів або послабленні імунної системи. Candida може бути присутньою на більшості слизових оболонок, особливо в шлунково-кишковому тракті. Більшість представників роду Candida здатні до морфологічної трансформації — переходу від дріжджоподібної форми до гіф. Цей перехід відбувається за несприятливих умов або під час патогенної інфекції у людському організмі.

Інфекція, спричинена Candida, називається кандидозом. Якщо умови у ротовій порожнині, горлі, піхві або стравоході змінюються, сприяючи росту грибків, Candida може швидко поширюватися, викликаючи інфекцію. Наприклад, оральний кандидоз часто супроводжується білими псевдомембранами, а вульвовагінальний кандидоз спричиняє сильний свербіж та набряк. Інвазивний кандидоз — це небезпечна інфекція, що може вражати кров, серце, мозок, очі, кістки та інші органи. Навіть за умов протигрибкового лікування смертність від інвазивного кандидозу може сягати 40%.

На сьогодні відомо близько 902 видів Candida, але лише кілька з них мають медичне значення, зокрема Candida albicans, Candida krusei, Candida glabrata, Candida tropicalis, і, що найважливіше, Candida auris.

Чому Candida auris є актуальною темою і чим вона відрізняється від інших видів Candida?

Candida auris — це перший грибковий патоген, що становить загрозу для громадського здоров'я у глобальному масштабі. Вперше виявлений у 2009 році, C. auris швидко поширився на всіх п'яти континентах, викликаючи особливу стурбованість серед медичної спільноти через свою здатність до розвитку стійкості до всіх трьох основних класів протигрибкових засобів. Це призводить до підвищеної смертності через недостатню ефективність лікування.

Відмінною рисою C. auris є його стійкість до ліків і знижена чутливість до азолів, полієнів та ехінокандинів, що робить інфекції, викликані ним, особливо складними для лікування. На відміну від інших видів Candida, C. auris не є звичним коменсалом у шлунково-кишковому тракті людини. Вона також має здатність легко колонізувати тіло людини та довкілля, що сприяє її високій передачі.

У медичних установах C. auris може передаватися через контаміновані поверхні та об'єкти. Дослідження виявили C. auris у різних місцях лікарняних палат і загальних приміщень. Медичні прилади багаторазового використання, такі як пульсоксиметри та термометри, також можуть служити резервуарами для C. auris.

З огляду на стійкість до ліків і здатність виживати в медичних умовах, Candida auris отримала статус «супергрибка». Виявлення C. auris може бути складним через часті помилки в його ідентифікації як інших грибків. Для точної діагностики необхідні спеціалізовані тести або молекулярні техніки.

Морфологія Candida auris

Опис колоній
На агарі Сабуро з декстрозою C. auris утворює колонії білого або кремового кольору з гладкими краями, а тест на трубчасті утворення (germ tube test) для цього виду негативний. На середовищі CHROMagar Candida колонії можуть мати блідо-рожевий, темно-рожевий або іноді бежевий колір (Iguchi та ін., 2019). Дріжджі Candida auris здатні рости при температурі 42°C, що є важливою особливістю, яка допомагає відрізняти цей вид від інших видів Candida, які не можуть рости за таких умов (Kathuria та ін., 2015; Casadevall та ін., 2019).

Мікроскопічна структура
Під мікроскопом C. auris спостерігається у вигляді одиночних клітин, пар або груп (Iguchi та ін., 2019). Залежно від умов культивування, він може демонструвати різні морфологічні форми: круглу, овальну, подовжену та псевдогіфальну. Наприклад, висока концентрація хлориду натрію може стимулювати формування псевдогіфоподібних структур, тоді як циклохімід у концентрації 0,1% та 0,01% пригнічує його ріст (Cortegiani та ін., 2018).

Розмноження та розміри
C. auris розмножується шляхом брунькування, як і інші види Candida. Він має овальну форму та розміри від 2,5 до 5,0 мкм (Iguchi та ін., 2019). Вид демонструє два фенотипи: агрегативний, у якому дочірні клітини залишаються з’єднаними з материнськими після брунькування, утворюючи великі агрегати, що не розпадаються навіть після тривалого вібрування, та неагрегативний, де клітини розташовані поодиноко або попарно, як у інших видів Candida (Garcia-Bustos та ін., 2021).

Відсутність псевдогіфів
C. auris не утворює псевдогіфи, тому тест на трубчасті утворення для нього негативний. Однак псевдогіфи можуть з’являтися за умов високої концентрації солі та відсутності білків теплового шоку, що свідчить про те, що стрес може бути причиною такої морфологічної зміни (Bidaud та ін., 2018).

Методи точної ідентифікації
Морфологічні характеристики C. auris недостатні для точного визначення виду, тому для його диференціації від споріднених видів Candida потрібні молекулярні методи (Forsberg та ін., 2018).

Симптоми інфекції Candida auris та молекулярне виявлення
Симптоми інфекції C. auris залежать від її локалізації та тяжкості. Специфічного набору симптомів для C. auris немає (CDC, 2024). Зазвичай інфекції супроводжуються гарячкою, слабкістю та респіраторними розладами (Konjengbam та ін., 2022). Пацієнти можуть мати як виражені симптоми, так і бути носіями (безсимптомна колонізація), при цьому носії мають таку ж здатність поширювати патоген, як і хворі. Раннє виявлення C. auris є критично важливим для запобігання поширенню у медичних закладах, оскільки дозволяє вчасно виявити як симптомних, так і безсимптомних носіїв (CDC, 2024).

Необхідність молекулярних методів для виявлення
Точне виявлення C. auris може бути складним через часті помилки при ідентифікації з іншими видами Candida (Mahmoudi та ін., 2019). Тому потрібні надійні діагностичні методи, як-от ДНК-тести або спектрометрія (Mahmoudi та ін., 2019). Молекулярні методи, включаючи ПЛР-тести та специфічні qPCR набори, продемонстрували ефективність у виявленні C. auris з високою точністю (Sattler, 2021; Walchak, 2020).

Небезпека Candida auris у людських інфекціях
C. auris є головним збудником грибкових інфекцій, особливо небезпечним через свою здатність спричиняти інвазивні інфекції та спалахи, стійкі до лікування. Він легко контамінує навколишнє середовище, особливо в медичних закладах, і залишається на поверхнях тривалий час (Ahmad & Alfouzan, 2021). Через здатність утворювати стійкі біоплівки C. auris важко ліквідувати навіть стандартними методами дезінфекції (Welsh та ін., 2017).

Фактори ризику
До факторів ризику зараження належать імунодефіцитні стани, хронічні хвороби, центральні катетери, використання широкого спектра антибіотиків та важкі хірургічні втручання (Raiesi та ін., 2019).

Висока поширеність Candida auris
C. auris проявляє термо- та сольову стійкість, а також може утворювати агрегаційні форми, що утруднює боротьбу з інфекцією (Rossato & Colombo, 2018). Це призводить до того, що C. auris є складним патогеном для ерадикації та спричиняє спалахи у медичних закладах (de Cássia Orlandi Sardi та ін., 2018).

Епідеміологія та глобальне поширення Candida auris

З часу першого виявлення у 2009 році, коли збудник був ізольований із вушного каналу пацієнта в Японії (Satoh et al., 2009), Candida auris стала значною загрозою для здоров’я людини. Відтоді цей вид визнано "серйозною загрозою" у медичних закладах, про що повідомляє Центр контролю та профілактики захворювань США (CDC). ВООЗ навіть внесла його до списку критичних патогенів.

Визначення рівнів глобального поширення C. auris ускладнюється, оскільки цей грибок не завжди входить до програм моніторингу, а лабораторна діагностика доступна не всюди. Однак дані вказують на зростаючу тенденцію інфікування протягом останнього десятиліття. Кількість випадків також зросла під час пандемії COVID-19. На сьогодні зареєстровано випадки C. auris у понад 50 країнах світу (Vaseghi et al., 2022; Ahmad & Asadzadeh, 2023).

Поширення C. auris у різних країнах

Між 2013 і 2021 роками в Європейському Союзі було виявлено 1,812 випадків Candida auris. Випадки інфікування та спорадичні спалахи були зафіксовані в багатьох країнах Європи, включно з Великобританією, Данією, Францією, Німеччиною, Грецією, Італією та Іспанією. У Канаді, з 2012 по 2022 рік, виявили 43 випадки C. auris, з яких майже половину за останні три роки (Geremia et al., 2023). У США тільки за останній рік (2022) було зареєстровано 2377 клінічних випадків та 5754 випадки скринінгового виявлення.

Фактори, що сприяють поширенню C. auris

На поширення C. auris впливають різні фактори, зокрема екологічні умови та імунітет господаря. Встановлено, що цей збудник здатний виживати в суворих умовах, а зміни клімату можуть сприяти його поширенню (Chakrabarti & Sood, 2021; Ellwanger & Chies, 2022).

Зростання кількості випадків C. auris також пов'язане з поширенням імунокомпрометованих станів серед пацієнтів. Цей грибок найчастіше вражає людей з ослабленим імунітетом, зокрема пацієнтів у реанімаційних відділеннях, реципієнтів органів та онкохворих (Sanyaolu et al., 2022). Тривала госпіталізація, механічна вентиляція та антибіотикотерапія сприяють колонізації та інфекціям.

Мультистійкість Candida auris до антигрибкових препаратів

C. auris виявляє стійкість до багатьох антигрибкових препаратів, що ускладнює лікування. Основними класами антигрибкових засобів для C. auris є азоли, ехінокандини, полієни та флуцитозин. Стійкість до азолів та амфотерицину B складає 90% і 30% відповідно, а ехінокандинів - близько 5% (Cortegiani et al., 2018). Ехінокандини наразі є рекомендованим засобом першого вибору для лікування інфекцій C. auris через зростаючу стійкість до інших препаратів.

Співіснування C. auris та COVID-19

Пандемія COVID-19 сприяла поширенню грибкових інфекцій, особливо серед пацієнтів у реанімаціях. Випадки ко-інфекції C. auris та COVID-19 були зареєстровані в багатьох країнах, зокрема в США, Індії та Італії (Khojasteh et al., 2022). Такі інфекції асоціюються з високою смертністю навіть за наявності відповідного лікування.

Профілактика інфекцій, спричинених Candida auris

Основні заходи профілактики включають дотримання гігієни рук, використання засобів індивідуального захисту та ретельну дезінфекцію приміщень та обладнання (CDC, 2021). Пацієнти з підтвердженими випадками C. auris повинні перебувати в окремих палатах. Також рекомендується скринінг контактів нових пацієнтів для виявлення можливих колонізацій.

Швидка та точна діагностика C. auris є критично важливою для запобігання його поширенню. Нині доступні молекулярні методи, які дозволяють ідентифікувати інфекцію C. auris за кілька годин із високою чутливістю та специфічністю (Lockhart et al., 2022).

Висновки

Candida auris – це глобальна проблема, яка потребує скоординованих зусиль для стримування її поширення. Розширення епідеміологічного моніторингу, підвищення лабораторної здатності та впровадження надійних протоколів інфекційного контролю є важливими кроками для зниження поширення цього патогену у медичних установах по всьому світу.

ДЖЕРЕЛО: Journal of Fungal Biology

На платформі Accemedin багато цікавих заходів! Аби не пропустити їх, підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.