Коли пацієнта варто скерувати до фахівця з генетики
Дата публікації: 12.08.2021
Автори: Відкриті джерела
Ключові слова: днк, Фрідріх Мішер, нуклеїнова кислота, генетичне консультування, генетичне тестування, ДНК
13 серпня — день народження Йоганна Фрідріха Мішера (1844 – 1895 роки життя) — швейцарського фізіолога, гістолога і біолога, що 1869 року відкрив нову речовину — «нуклеїн».
Пізніше, коли Мішер визначив, що ця речовина має кислотні властивості, вона отримала назву — «нуклеїнова кислота».
• Структура молекули спочатку здавалася вченим занадто простою і одноманітною.
• Вважалось, що основна функція ДНК полягає в зберіганні фосфору.
Тільки 1953 року англійські біологи Джеймс Уотсон і Френсіс Крік розшифрували структуру молекули ДНК. Відтоді людству поступово відкривалося значення цієї незвичайної речовини, що містить інструкції, які необхідні організму для розвитку, життя і розмноження всього організму і кожної окремої його клітини.
Функції ДНК:
• кодування білків;
• реплікація;
• успадкування.
Вчені порівнюють ДНК з комп’ютерним кодом — програмою, яка вказує комп’ютеру, яку команду необхідно виконати. Знання про ДНК надзвичайно важливі для:
• розвитку генетики;
• проведення медичних досліджень;
• правового доказу батьківства;
• криміналістики;
• сільського господарства.
Медико-генетична допомога в Україні надається відповідно до наказу МОЗ України від 31.12.2003 №641/84 «Про удосконалення медико-генетичної допомоги в Україні».
За Настановою 01058 «Генетичне консультування» DUODECIM Medical Publications, кожному лікарю на певному етапі потрібно буде відповісти на питання стосовно спадкової природи захворювань та обговорити їх із пацієнтом.
Пацієнта слід направити до фахівця з генетики, якщо питання спадковості потребують подальшого обстеження, наприклад, у випадках, коли:
• підозрюється генетична природа стану, що виник у членів сім’ї або родичів, і діагноз не встановлений;
• генетичний стан, що є дуже рідкісним, був діагностований у родині, про що важко знайти додаткову інформацію;
• хвороба пацієнта спонукає до необхідності консультувати чи обстежувати його/її родичів.
Лікар-куратор має забезпечити генетичне консультування пацієнта з приводу більш поширених захворювань, таких як: діабет, бронхіальна астма та інші алергічні захворювання, дисліпідемії, рак, якщо немає доказів, що наводять на думку про його спадкову природу (рак грудної залози, колоректальний рак).
Показання до направлення на генетичне консультування:
• Дитина з рідкісним захворюванням, порушенням розвитку або розладом, коли діагноз не ясний і батьки хотіли б уточнити діагноз.
• Члени сім'ї або родичі страждають від генетичного розладу, про який потрібна додаткова інформація.
• Пара, яка бажає мати дитину, стурбована ризиком повторення генетичного захворювання.
• Розглядається можливість пренатальної діагностики захворювання або вроджених вад розвитку.
• Планується проведення тестування на носійство або прогностичне тестування у членів родини з відомим генетичним станом.
За Настановою 01117 «Генетичне тестування» DUODECIM Medical Publications, генетичну діагностику рекомендовано зосереджувати в спеціалізованих центрах з відповідним рівнем компетентності. Статус носійства у родичів пацієнта найкраще визначати у відділеннях, що спеціалізуються на генетиці.
Генетичні тести, замовлені через інтернет, не повинні рекомендуватися пацієнтам через різноманітні проблеми з якістю та труднощі інтерпретації. Якщо пацієнт вже виконав подібний тест, лікар може відреагувати на дуже значний генетичний ризик захворювання так, як він би реагував на значно обтяжений сімейний анамнез.
• У випадках, коли діагноз захворювання вважається як клінічно (майже) підтверджений, прицільний генетичний тест (для специфічних мутацій або секвенування специфічних генів) може бути виконаний, щоб підтвердити діагноз та запропонувати інструмент для тестування на носійство членів сім’ї або фетальної діагностики у випадку наступних вагітностей.
• Немає специфічних проблем, пов’язаних із прицільними генетичними тестами. Вони є частиною процесу діагностики рідкісних захворювань. У найкращому випадку вони забезпечують точну діагностику легко і за відносно низькою ціною, і можна уникнути діагностичних методів, які є дорожчими і становлять більший тягар для пацієнта, наприклад, біопсії або візуалізацію.
У разі простих генетичних тестів, виконаних для підтвердження діагнозу, немає потреби у генетичному консультуванні, але сім’ї можуть висловити бажання проконсультуватися з метою, наприклад, планування сім’ї.
Мультигенні панелі можуть використовуватись також у спеціалізованій допомозі без попереднього генетичного консультування. Тестуванню цілого геному має передувати ретельне генетичне консультування але, як показує досвід, в цьому може більше не бути необхідності, і інші працівники охорони здоров’я можуть пояснити будь-які наслідки подібних тестів суб’єкту дослідження. Якщо особа бажає дізнатися щодо ризику розвитку спадкових захворювань, наявних у сім’ї, вона має звернутися до відділення клінічної генетики.
Про роль ДНК можна більше почитати у наступних матеріалах:
«Генетика кольору очей не така проста, нові дослідження»
«Зміни в експресії гена опіоїдних наркоманів»
«Стійкість до гормонотерапії раку молочної залози пов'язана з перебудовою ДНК»
Запитання до матеріалу
Щоб дати відповіді на запитання до цього матеріалу та отримати бали,
будь ласка, зареєструйтеся або увійдіть як користувач.
Реєстрація
Вхід
Матеріали з розділу
Можливості багатозрізової комп’ютерної том ...
Определение уровня Гликированного гемогло ...
Ультразвуковое исследование печени в норме ...
Піонер діагностики кислотоутворення шлунку
Ультразвуковое исследование печени в норме ...
Віспа мавп — хвороба людини з 1970 року