Криза довіри до наукових публікацій
Дата публікації: 20.01.2025
Автори: Відкриті джерела , Редакція платформи «Аксемедін»
Ключові слова: штучний інтелект, криза довіри, наукові публікації, якість досліджень, рецензування, наукова етика, фальсифікація результатів, генеративний ШІ, академічна доброчесність
У сучасному світі якість і достовірність наукових публікацій викликають дедалі більше занепокоєння серед наукової спільноти та суспільства. Зростання кількості неякісних досліджень, вплив штучного інтелекту (ШІ) на створення наукового контенту та проблеми з процесом рецензування стали ключовими факторами, що спричинили кризу довіри до наукової літератури.
Вплив штучного інтелекту на якість публікацій
Сучасні журнали зіткнулися зі значним збільшенням кількості низькоякісних матеріалів, зокрема листів і коментарів, створених за допомогою ШІ. За словами Даніеля Преведелло, головного редактора журналу Neurosurgical Review, ця тенденція призвела до тимчасового припинення прийому таких матеріалів.
Різні наукові журнали, як-от Oral Oncology Reports та International Journal of Surgery Open, демонструють подібні проблеми. У цих виданнях коментарі та листи часто становлять значну частину загального вмісту, досягаючи в деяких випадках 70%. Автори вимагають ці можливості для швидкого збільшення своїх списків публікацій, що обходять традиційний процес рецензування. Водночас видавці підтримують фінансову вигоду завдяки платі за публікацію коментарів.
Однак використання ШІ ставить під сумнів не лише якість матеріалів, але й доброчесність дослідницьких практик. Генеративний ШІ здатен створювати статті чи навіть дисертації за лічені тижні, що ускладнює відстеження достовірності таких робіт.
Проблеми з процесом рецензування
Процес експертної оцінки також пізнає серйозну критику. Дослідження Марії Анхелес Ов'єдо-Гарсії показало, що рецензенти часто використовують ідентичні або схожі формулювання в різних рецензіях, навіть не заглиблюючись у зміст роботи. Це демонструє поверхневий підхід до оцінювання, що може призвести до розширення недостовірних результатів.
Окремі того, рецензенти навіть вдаються до маніпуляцій, вимагаючи від авторів цитувати власні роботи, щоб підвищити власну академічну значимість. Такий підхід створює ризик формування помилкових наукових основ, особливо в галузях, де результати досліджень впливають на здоров'я та безпеку людей.
Зростання складності наукових публікацій
Наукові статті залишаються дедалі складнішими, що ускладнює їхнє оцінювання навіть для досвідчених експертів. За словами Ульріха Дірнагла з Charité — Universitätsmedizin Berlin, процес рецензування вимагає багато часу й зусиль, проте це завдання часто залишається неоплачуваним і анонімним. У результаті кількість фахівців, готових взяти на себе відповідальність за якісний аналіз, постійно скорочується.
Додатковою проблемою є те, що багато сучасних публікацій мають авторів, серед яких далеко не всі зробили значний внесок у дослідження. Це доповнює визначення індивідуальної відповідальності за зміст статей та знижує довіру до опублікованих матеріалів.
Наслідки кризи
Криза довіри до наукових публікацій має серйозні наслідки для науки та суспільства. Якщо результати досліджень не відповідають стандартам достовірності та якості, це можна призвести до помилкових рішень у ключових галузях, як-от медицина, технології та екологія. В довгостроковій перспективі втрата довіри до наукової літератури можна підірвати самі основи наукового прогресу.
Для подолання цієї кризи забезпечити реформи на всіх етапах наукової комунікації: від створення статей до процесу рецензування та публікації. Запровадження більш жорстких стандартів якості, використання ШІ для покращення, а не спрощення процесів, а також підвищення прозорості у взаємодії між авторами, рецензентами та видавцями — це ключові кроки до відновлення довіри до науки.
ДЖЕРЕЛО: Medscape
На платформі Accemedin багато цікавого! Аби не пропустити — підписуйтесь на наші сторінки! Facebook. Telegram. Viber. Instagram.