ВПЛ: вірус, що викликає рак

У 1951 році до Лікарні Джонса Гопкінса звернулася 31-річна Генрієтта Лакс. Діагноз виявився невтішним — рак шийки матки. Менше ніж за рік Генрієтта померла. А її ракові клітини… продовжили жити в лабораторії. У ті часи лікарі мали право забирати зразки тканин пацієнта для досліджень без його чи її згоди. Культура тканин HeLa, названа за першими літерами імені та прізвища жінки, виявилася «вічною». Клітини Генрієтти ділилися й ділилися, тоді як звичайні клітини швидко гинули в лабораторних умовах.

У 1950-х роках лікарі не знали причини раку шийки матки. Лише за кілька десятиліть після смерті Генрієтти стало відомо, що це деякі типи вірусу папіломи людини (ВПЛ). У 1983 році німецький вчений Гаральд цур Гаузен разом з командою виділив 16 тип вірусу папіломи людини, а в 1984 році — 18 тип. Разом вони викликають близько 70% випадків раку шийки матки. Гаральд цур Гаузен з колегами вивчили також клітини HeLa. Виявилося, що рак шийки матки у Генрієтти Лакс був викликаний 18 типом ВПЛ.

У 2008 році за своє відкриття Гаузен отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини. Він розділив її з Люком Монтаньє і Франсуазою Барр-Сінуссі, які відкрили вірус імунодефіциту людини. А клітини HeLa продовжили служити науці. Вчені досі проводять на них експерименти!

Онкогенні віруси

У Європі серед жінок віком 15–44 роки рак шийки матки займає друге місце після раку молочної залози (за кількістю нових діагнозів у 2020 році)¹. Більше ніж 95% випадків захворювання пов’язані з інфікуванням вірусом папіломи людини². Проте ВПЛ викликає не тільки рак шийки матки.

Загалом існує понад 200 типів вірусу папіломи людини³. Вони вражають епітеліальні клітини шкіри або слизових оболонок. Більшість типів ВПЛ викликають бородавки на тілі, зокрема, на руках чи стопах. Але 40 типів «полюбляють» саме слизові оболонки. Вони можуть інфікувати статеві органи, анальний канал або навіть глотку.

Цю групу патогенів поділяють на типи низького та високого ризику. ВПЛ низького ризику викликають гострокінцеві кондиломи — генітальні бородавки, які нагадують своїм виглядом цвітну капусту. Найбільш поширені з них — це типи 6 і 11, які відповідають за 90% гострокінцевих кондилом.

ВПЛ високого ризику є онкогенним фактором. Вони можуть викликати рак шийки матки, вульви, пенісу, анального каналу та глотки. Загалом існує 14 типів ВПЛ високого ризику. Серед них — 16 і 18, а також 31, 33, 45, 52, 58 і деякі інші.

ВПЛ передається переважно статевим шляхом. Презервативи знижують ймовірність інфікування, але не можуть забезпечити повний захист. Майже всі люди заражаються ВПЛ протягом декількох місяців або років після початку статевого життя. Близько половини цих інфекцій пов’язані з типами високого ризику. Вірус легко передається. Вважається, що після 11 статевих актів людина заражається всіма типами ВПЛ, які має її партнер⁴. Деякі люди інфікуються кілька разів протягом життя.

У 90% випадків імунна система самостійно знищує вірус папіломи людини за 1–2 роки⁵. Оскільки жодних симптомів немає, людина може і не знати, що перенесла інфекцію. Проте інколи вірус надовго залишається в організмі. Тривалий перебіг ВПЛ-інфекції може викликати рак. Це повільний, поступовий, але небезпечний процес. Від інфікування ВПЛ до розвитку злоякісної пухлини проходить 15–20 років.

У жінок спочатку виникають передракові зміни слизової оболонки, які називаються дисплазією шийки матки. Це захворювання позначається абревіатурою CIN (cervical intraepithelial neoplasia). З часом дисплазія може прогресувати — від легкого до помірного та важкого ступеня (CIN1, CIN2, CIN3). Якщо дисплазію не лікувати, вона може перетворитися на рак. Але своєчасна терапія запобігає розвитку злоякісного новоутворення.

Скринінг

Дуже важливо виявити інфікування вірусом та супутні передракові зміни, коли ще є можливість вилікувати пацієнтку відносно простими методами. Багато жінок чули про ПАП-тест або «мазок на цитологію». Це лабораторне дослідження клітин, отриманих з шийки матки, для виявлення аномальних змін, викликаних ВПЛ.

Цитологічний мазок називають ПАП-тестом за ім’ям його винахідника — Георгіоса Папаніколау. Він був грецьким емігрантом, який приїхав до США у 1913 році, щоб займатися наукою. Папаніколау розробив і популяризував техніку дослідження мазків, яка дозволяє діагностувати передракові зміни та рак на ранній стадії. ПАП-тест успішно використовується у медичній практиці вже близько 70 років.

З розвитком методу полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) з’явилася можливість виявляти гени вірусу папіломи людини в організмі пацієнта. Ба більше, визначають не тільки наявність чи відсутність ВПЛ у мазку, а також типи збудника. Звичайно, особливу увагу звертають на типи високого ризику.

Робоча група з профілактичних служб США (US Preventive Services Task Force – USPSTF) у 2018 році опублікувала рекомендації щодо скринінгу жінок на рак шийки матки⁶. Це незалежна група експертів, які оцінюють наукові дані, щоб визначити ефективність профілактичних заходів.

Згідно з рекомендаціями Робочої групи з профілактичних служб США, жінки віком від 21 до 29 року мають кожні три роки проходити цитологічне дослідження. Цього достатньо для цієї вікової групи. Жінкам від 30 до 65 років пропонують три рівноцінні варіанти скринінгу: цитологічне дослідження кожні три роки; визначення ДНК вірусу папіломи людини високого ризику кожні п’ять років; поєднання цитологічного дослідження і визначення ДНК вірусу кожні п’ять років.

Вакцинація

Рак шийки матки — одне з небагатьох онкологічних захворювань, яким можна запобігти за допомогою вакцинації. Захистившись від вірусу, захищаєшся від раку. Те саме можна сказати лише про вакцинацію від вірусу гепатиту В, який при хронічному перебігу може викликати рак печінки.

Перша з трьох вакцин від ВПЛ — Гардасил — була затверджена Управлінням з продовольства і медикаментів США (FDA) в 2004 році. Наступною стала Церварикс у 2009 році. А у 2012 році FDA дозволив ще одну вакцину — Гардасил 9. Діючою речовиною у всіх вакцинах є білок, що міститься в оболонці вірусу певних типів. У відповідь на щеплення організм виробляє антитіла до ВПЛ. У вакцинах немає вірусної ДНК, тому вони не можуть викликати захворювання.

Усі три препарати захищають від типів 16 і 18. Гардасил також запобігає розвитку гострокінцевих кондилом, оскільки містить білки оболонки типів 6 і 11. Гардасил 9 додатково захищає ще від п’яти типів високого ризику. На жаль, в Україні Гардасил 9 не зареєстрований, доступні тільки Церварикс і Гардасил. Після щеплення жінки все одно мають проходити регулярний скринінг на рак шийки матки, оскільки вакцина захищає не від усіх типів ВПЛ, а тільки від найбільш поширених.

Найоптимальніше вакцинувати дітей до початку статевого життя. Адже вакцина не може вилікувати від ВПЛ, а тільки запобігти інфікуванню. ВООЗ рекомендує вакцинувати дівчаток віком від 9 до 14 років. У деяких країнах щеплення роблять також хлопчикам. Адже чоловіки теж хворіють на раки, викликані ВПЛ.

Центри з контролю та профілактики захворювань у США (CDC) рекомендують вакцинувати підлітків у віці 11 або 12 років, але можна починати і з 9 років. Також можуть зробити щеплення всі люди віком до 26 років, якщо вони раніше не вакцинувалися. У старшому віці вакцинація є менш корисною, оскільки з великою ймовірністю людина вже є інфікованою певними типами ВПЛ. Проте CDC дозволяють робити щеплення людям до 45 років Гардасилом 9 після консультації лікаря.

В Україні вакцинація від вірусу папіломи людини не входить до переліку обов’язкових щеплень⁷. Згідно з календарем профілактичних щеплень вона є лише рекомендованою, тому її доводиться робити за власні кошти. У нашій країні вакцинуватися можуть як діти, так і дорослі.

Вакцини від ВПЛ є безпечними і ефективними. Вони добре запобігають інфікуванню типами ВПЛ, на які спрямовані. У США з 2006 року, коли з’явилася перша вакцина, було введено понад 135 мільйонів доз⁸. Найпоширеніші побічні ефекти є легкими: біль, почервоніння або набряк у руці, де було зроблене щеплення.

Вакцина проти ВПЛ забезпечує хороший захист. За 10 років після того, як в США почалася вакцинація Гардасилом, рівень інфікування ВПЛ 6, 11, 16 і 18 типів знизився на 86% серед дівчат-підлітків віком від 14 до 19 років і на 71% серед жінок у віці до 20 років. Наразі відомо, що захист зберігається принаймні 10 років при застосуванні Гардасил, до 11 років при застосуванні Церварикс і принаймні шість років при застосуванні Гардасил 9⁹.

Щеплення не тільки захищає вакцинованих осіб, а й зменшує поширеність ВПЛ у популяції загалом. Це називається колективним імунітетом. Наприклад, в Австралії протягом перших чотирьох років програми вакцинації дівчат Гардасилом, серед юнаків знизилась захворюваність на генітальні бородавки¹⁰. Хоча на той час чоловіки ще не вакцинувалися. Дослідження жінок віком 20–29 років в одній з лікарень штату Вашингтон показало, що за 10 років після початку вакцинації поширеність типів ВПЛ, на які націлені препарати, зменшилася як у вакцинованих, так і в невакцинованих жінок¹¹.

Крім щеплення, єдиний спосіб запобігти інфікуванню ВПЛ — це ніколи не мати жодних статевих контактів. Якщо ви обираєте інший шлях, краще вакцинуватися та захиститися від небезпечного вірусу папіломи людини, попередньо обговоривши це питання зі своїм лікарем.

Джерела:

1.База даних стосовно онкологічних захворювань GLOBOCAN.
2.Стаття про рак шийки матки на сайті ВООЗ.
3.Стаття про ВПЛ і раки на сайті американського Національного інституту раку.
4.Nelson Textbook of Pediatrics, 2020.
5.Стаття про ВПЛ на сайті Центрів з контролю та профілактики захворювань США.
6.Стаття в журналі JAMA.
7.Наказ Міністерства охорони здоров'я України 16.09.2011 № 595.
8.Сторінка про безпеку та ефективність вакцин на сайт CDC.
9.Стаття про вакцини від ВПЛ на сайті Національного інституту раку США.
10.Стаття в журналі BMC infectious diseases.
11.Стаття в журналі Vaccine.

ДЖЕРЕЛО: https://kunsht.com.ua/